?

Log in

Етимологія та історія української мови Below are the 30 most recent journal entries recorded in the "Етимологія та історія української мови" journal:

[<< Previous 30 entries]

26 серпня, 2015
21:32
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Останнім часом помічаю, що декотрі виробники пишуть: дату виробництва (чи термін придатності) зазначено на пакуванні (або, наприклад, на верхньому шві пакування). Наскільки доречно називати упаковку пакуванням? Здається, пакування мало б позначати сам процес, а не  те, в що пакують товар. Скажімо, в торговому центрі може бути стіл пакування, але подарунки загортають в упаковку. Існування двох різних слів, одне з яких позначає процес, а інше - результат виглядає цілком виправданим, і навряд чи це варто змінювати, але все ж, можливо, існують якісь підстави для вживання пакування в значенні упаковка?

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

14 серпня, 2015
23:52
[doch_generala]
[User Picture]

[Посилання]

руський, російський, русский
Яке походження слова "русский"?

Українською мовою все, що стосується країни Росія буде: російське, росіянин, мова російська. В російській мові інше звучання - русский, з подвоєним "с". В українській мові все що стосується Русі звучить як руський або руский. В сучсній російській мові не вживають слово "руський", хоча по ідеї вона мало б бути.

Володимир Даль теж наголошував, що має бути одне "с" - руский.

У мене запитання: чи було у старослов"янській мові слово "русский", тобто з подвоєним "с"?

Tags: ,

(41 відповідь | Відповісти)

30 липня, 2015
13:08
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Коли князь Володимир в росіян став Владимиром
Хтось знає коли князь Володимир в росіян став Владимиром?
Бо в літописах він Володимир.

https://books.google.com.ua/books?id=SzflAAAAMAAJ&q=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4&dq=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4&hl=uk&sa=X&ved=0CB4Q6AEwAGoVChMI0vPLrcv-xgIVo4RyCh1csQAP

Завжди писали Володимир, а потім бац і стали кликати Владимиром.

Tags:

(5 відповідей | Відповісти)

21 липня, 2015
19:56
[maksymus_vote]
[User Picture]

[Посилання]

Днювальний
У наряді (днюючи? днюваючи?) маю відчуття неправильності кальки.

Tags: ,

(4 відповіді | Відповісти)

5 липня, 2015
23:51
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Укроп
Термін "Укроп" на означення українських вояків, який початково їм дали росіяни
іллюструє, що версія про іншомовне походження слова "козак" цілком може бути робочою.

P.S. Кажуть, що слово "козак" вперше згадується в половецькому словнику.

Tags: ,

(9 відповідей | Відповісти)

25 червня, 2015
11:11
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Облавок
 
У журналістському жарґоні набуває популярності новинка, що з’явилася рік чи два тому з подачі служби новин каналу «1+1». Замість усталеного виразу на борту (судна) в сюжетах тепер часто можна почути на облавку.

Неологізм продовжує кумедні спроби освіжити журналістську мову, як та ж троща. Поява застарілого облавок з новим переносним значенням забавна, але зрозуміла. При гортанні словників усі переклади здаються рівноцінними, проте це зовсім не так у випадку облавка, що має тільки конкретне значення «бортик, край, стінка невеликого судна», але не переносне значення борт як власне саме «судно», а особливо «повітряне судно», авіалайнер. Різницю можна добре продемонструвати на старих цитатах: «підійшов до бортика і в задумі зіперся на облавок»; «хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка».

Ботрпровідники, бортінженери, бортмеханіки, бортлікарі, мабуть, нервово гортають свої бортжурнали, адже скоро і до них доберуться.
 

Tags: ,

(Відповісти)

11 травня, 2015
21:57
[yarilo_mudrogon]
[User Picture]

[Посилання]

Скажiть, будь ласка, чим режисер вiдрiзняється вiд постановника? Якщо це одне й те ж, то навiщо пишуть режисер-постановник?








Tags:

(4 відповіді | Відповісти)

11 квітня, 2015
12:26
[Stiv Oyen]

[Посилання]

Український сленг
"Рубати лебедя"/"морозитись" - поширені фразеологізми у розмовній мові українців. Прошу пояснити етимологію)
А ще кажуть, що є "давати дрозда", хоча сам ніколи не чув)

Tags: ,

(7 відповідей | Відповісти)

6 квітня, 2015
10:48
[kyndugr]
[User Picture]

[Посилання]

Таємниче слово.
В словничку Верхратського (більш ніде не знайшлось) є така стаття:

Городи́на  плiт,  Zaun.  Городи́на або дряща, плiт.
(Верхратський, Знадоби до пiзнаня угорско-руских говорiв. II, 211. —
Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1899, кн. IV, т. XXX)

Стосовно слова дряща що можна сказати (підтвердити значення, указати етимологію, та ін.)?

Tags: ,

(1 відповідь | Відповісти)

2 квітня, 2015
03:58
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Один з френдів, пишучи про зливу, в назві запису сказав, що дощ лиє, а в тегах було лляє. Спершу подумала, що це першоквітневе знущання над грамнаці, але все ж обидві ці форми змушують замислитись - як вони виникли, і чому, зрештою, найпоширенішим варіантом стала не котрась із них, а ллє?

Tags: ,

(6 відповідей | Відповісти)

26 березня, 2015
11:26
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Цікаві дані про лексику
 
У дисертації харківського дослідника Романа Трифонова «Роль мовної дискусії початку ХХ ст. у процесі формування літературних норм української мови», 2000 року були зроблені підрахунки відсотків варіативної лексики початку XX ст., навколо якої точилися дискусії між прихильниками західноукраїнської і великоукраїнської літературних традицій. Сто років тому суперечки про те, яких слів можна уживати, запекло велися в публіцистичних статтях (Грінченко, Нечуй-Левицький, Гнатюк, Грушевський, Кримський).

На матеріалі обсягом 600 позицій наддніпрянської і наддністрянської лексики, що в тодішній полеміці відкидалася протилежною стороною, Трифонов порахував:

«У 39,5% випадків у сучасній мові без істотних стилістичних розрізнень функціонують обидва слова (відносини — стосунки, рахувати — лічити, помешкання — житло тощо). У 27,5% пар мовною нормою став „галицький“ варіант (явище, а не з’явище, пристрасть, а не прилюбність, відокремитись, а не одопрічнитись тощо), а „наддніпрянський“ — у 21,9% (дратуватись, а не дражнитись, незабаром, а не небавом, рідня, а не кревність та ін.). Нарешті, ще одну групу (12,1%) становлять такі пари слів, з яких жодне не стало нормативним, оскільки в дискусії був присутній елемент суб’єктивності.» [Автореферат на сайті НБУВ.]


Це дуже цікавий результат. Значить, після бурхливих соціально-політичних подій і мовних притирань наддніпрянської і наддністрянської норм близько 66% тієї західноукраїнської лексики, що спершу викликала заперечення в наддніпрянських авторів, зрештою усталилися в сучасній літературній мові, з них бл. 40% як прийняті нормою рівноцінні варіанти, бл. 25% як основні словоформи.
 

Tags: ,

(20 відповідей | Відповісти)

22 березня, 2015
19:39
[Stiv Oyen]

[Посилання]

Що робить ворона? "Крякає" чи "каркає" ?
Мені на одному форумі сказали, що для ворони "каркати" - це русизм, правильно говорити: "ворон (крук) кряче, качка квакає. "

Tags: ,

(6 відповідей | Відповісти)

6 березня, 2015
16:10
[stepom]

[Посилання]

Що таке "віста" ?
"Дівчинонько віста, що ж ми будем їсти
На Вкраїні далекій?"
http://www.pisni.org.ua/songs/436287.html

Tags:

(13 відповідей | Відповісти)

29 січня, 2015
14:06
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Український звук г. Опитування на сприйняття
 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.

Опитування #1997240 Pharyngeal vs. glottal

Український звук г:

подібніший до фарингального (глоткового) (ʕ)
5(26.3%)
подібніший до гортанного (ґлоттального) (ɦ)
10(52.6%)
інше (не розрізняю, вагаюсь, маю іншу думку тощо)
4(21.1%)

Tags: ,

(14 відповідей | Відповісти)

26 січня, 2015
16:40
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Хоббіт
 
Мовна практика інколи приносить приємні сюрпризи. В Україні щойно завершився прокат кіноепопеї «Хоббіт», знятої за творами Дж. Р. Р. Толкіна. Кожному, хто тримав у руках хоч якийсь український переклад казок про Середзем’я, така назва української версії фільму скаже багато. Прокатники вирішили виправити вживану з видання до видання художню адаптацію назви «Гобіт» на нормальну, якою вона і мала б бути з першого перекладу. Намагалися обрати «найкращий і наймилозвучніший варіант», як пояснили вони.


Рекламний білборд завершальної частини кінотрилогії «Хоббіт». Київ, станція метро «КПІ», січень 2015 р.


Вибір комерційної назви «Хоббіт» для прокату просто і легко посунув у бік працю літературних кабінетів, де викувані штучні схеми завжди важливіші за мовну стихію. Не уявляю, скільки за останні три десятиліття втратили в грошовому розрахунку українські книговидавці через вибір справді жахливого варіанта «Гобіт» на обкладинці, але кінопрокатники не наважилися відмовлятися від своїх прибутків просто через чиїсь пуристичні витребеньки. Тепер неважливо, скільки було перекладів і видань з «гобітами», всього за три кінопрем’єри варіант хоббіт у мережі переважає в десятки разів, назву на стендах і в рекламі побачило значно більше українців, ніж усі попередні наклади перекладів разом узяті.

При передачі англійської назви Hobbit ми стикаємося з двома проблемами. Це передача звука [h] і вибір між подвоєнням і неподвоєнням. Кожен з цих пунктів давно став ареною зіткнення прихильників різних способів адаптації іншомовних запозичень.

Хитання Г-Х та подвоєння в іншомовних назвахCollapse ) Далебі, якщо назва не годиться, то її краще змінити, ніж продовжувати перетягувати з публікації до публікації. Завдяки світовому кіно й комерційному інтересові наша мовна практика тепер збагатилася значно кращим українським варіантом — Хоббіт. Напевно, колись і видавці перевидадуть черговий переклад казки з такою назвою.
 

Tags:

(87 відповідей | Відповісти)

8 січня, 2015
10:32
[a_burlaka]
[User Picture]

[Посилання]

"Зірка" та "зоря"
    Шановні, є таке питаннячко: які існують нюанси вживання слів "зірка" та "зоря" щодо астрономічних об'єктів? Чи це повністю рівноціні слова, чи одне із них більш літературне, ніж інше?

Tags:

(14 відповідей | Відповісти)

25 грудня, 2014
21:13
[baleron]
[User Picture]

[Посилання]

Як можна перекласти українською "filler plants"? Це невеликі рослини, котрі використовуються для заповнення простору між крупними рослинами з чіткою структурою.

 

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

17 грудня, 2014
08:53
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Апостроф у російських власних назвах
 
Для української мови не характерне сполучення м’яких приголосних з наступним звуком а, у. Через те здавна існують певні проблеми при передачі запозичень, іншомовних власних і загальних назв, що містять -вя-, -мя-, -пя-, -вю-, -мю-, -пю- та под. Передавати їх з апострофом чи без? Дискусії навколо Мюнхен чи бюро ведуться давно. Мовна норма, виходячи з ідеї, що не варто примітизувати вимову, зрештою зупинилася на тому, що «в словах іншомовного походження відзначені приголосні вимовляються переважно як м’які» (ЕУМ, 2000, С. 485), тобто бюро, а не б’юро.

Але при передачі російських власних назв з м’якими приголосними, що не мають відповідних українських м’яких (пом’якшених) фонем, постала додаткова проблема. Це проблема спільного походження коренів назв. Загальні назви легко перекладаються пять-п’ять, але що робити з власними? Наприклад, треба якось передавати рос. прізвища Пятницкий, Водопьянов, географічні назви Вязники, Пятигорск тощо. «Український правопис» рекомендує у таких випадках писати з апострофом, виділяючи особливо випадки, коли я, ю означають сполучення м’якого (пом’якшеного) приголосного з а, у (див. УП, § 104, п. 11, § 109, п. 8). Рекомендація, як завжди, фіксує чинну норму, проте не пропонує практичної інструкції, як зрозуміти, коли виникає обставина особливого випадку. В довідниках з правопису ще в 60-і був запропонований надійний критерій: «коли певне російське прізвище має відповідник — загальну назву — в українській мові, апостроф ставиться». І не ставиться, коли такого відповідника немає.

Тож при передачі сполучення м’яких приголосних з наступним а, у, апостроф ставиться в тих випадках, коли для російської власної назви існує відповідна загальна назва з тим же коренем в українській мові: Водоп’янов (бо п’яний), В’яльцева (бо в’ялість), П’ятаков (бо п’ятак), П’ятницький (бо п’ятниця), Рум’янцев (бо рум’яний); В’язники (бо в’яз), П’ятигорськ (бо п’ять) та под., але без апострофа пишуться назви, що не мають такого відповідника: Бядуля, Бякін, Бялик, Пясецький, Рюмін; Вязьма, Вятка, Крюково, Кяхта, Рязань тощо.
 

Tags: ,

(28 відповідей | Відповісти)

28 листопада, 2014
08:00
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Присідайте - пожежні
 
Учора новообраний спікер Ради постійно запрошував депутатів присідати. Ні, він запрошував зовсім не фізичні вправи робити, а просто сідати на робочі місця. Звідки взялося присідання, зрозуміло. Така заміна дієслова сідати на присідати (сідати ненадовго) завдячує блатному забобону, згідно з яким запросити сісти означає наврочити «сісти у в’язницю». Для голови ВР і депутатів це, напевно, слушний забобон. (Гройсман: Прошу присідати. Хочу поздоровити з днем народження Юлію Тимошенко.)

Ще один відомий забобон часто проявляється в чергах. Запитати, хто останній, теж означає наврочити. Тому останній замінюють на крайній. Цей забобон доходить до крайнощів у небезпечних обставинах. Кажуть, у зоні АТО рейс ніколи не назвуть останнім, щоб не наврочити.

На відміну від російської мови, в українській пожежними бувають тільки засоби, техніка, приладдя, а працівники пожежних команд є пожежниками. Проте забобон, що відокремлює пожарных (фахівців) од пожарников (погорільців) переноситься з російської і до нас.

У деяких реґіонах забобон «закудикивати» дорогу має наслідком вираз де ти йдеш? замість куди йдеш?

А які ще забобони пригадаєте, що мають наслідком заміну мовних засобів?
 

Tags:

(26 відповідей | Відповісти)

22 листопада, 2014
09:52
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Голодомор і голодомори
 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. glodomór, glodomora «той, хто голодує» (діал. glodomórz «бідак, жебрак», діал. glodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

В українській мові голодомор трапляється дуже зрідка в західноукраїнських авторів у значенні «голодуючий, бідак»: «Між кухарями ж Сей чоловік страшний голодомор» (І. Франко, переклад уривка із Афінея Фурійця «Лін»); «Раз ми підслухали, як один малий голодомор..., шукаючи на подвір’ї щось їстивного...» (Володимир Макар). Для позначення нестачі їжі були прості іменники голод з похідними. Другий компонент мор, при очікуваному і зафіксованому просторічному мір, видає книжний вплив, що зрештою знедійснив український народний ікавізм.

Осмислювати український голод початку тридцятих як спланований геноцид почали на еміґрації після Другої світової війни. Саме переосмислення голоду як цілеспрямованого знищення народу радянським режимом покликало до життя нове страшне означення. Уперше загальну назву голодомор на позначення навмисно організованого голоду в літературі використав письменник Василь Барка, котрий сам пережив ту катастрофу, в передмові «Від автора» до роману «Жовтий князь» (був надрукований у Нью-Йорку, 1963 року). Уже в 1960-70-і назва потрапила до словників (див. Рудницького, Т. 1, С. 678) і праць дослідників і публіцистів українського походження, що працювали у країнах вільного світу.

На підрадянській Україні тема Голоду і голодування була табуйована, не визнавався сам факт голоду, масштаби і причини приховувані й перекручувані, народна пам’ять витісняла страшні часи пережитого жаху яко суспільну травму. Про Великий голод почали обережно говорити тільки під час радянської «Перебудови». Сучасники пригадують, що публічно про травматичну подію насмілився виступити Іван Драч на IX з’їзді письменників улітку 1986 року. Проте на папері вперше назва голодомор з’явилася тільки в доповіді Олекси Мусієнка на партійних зборах київської організації Спілки письменників України, що була надрукована в «Літературній Україні» 18 лютого 1988 року.

Після розпаду СРСР назва тривалий час засвоювалася українською мовою як загальна; голодомор, голодомори використовували для позначення і одного, і всіх голодів, прежитих під радянською владою, 20-х, 30-х, 40-х років. В середині 90-х в Україну переїхав Джеймс Мейс, видатний американський дослідник геноциду, виконавчий директор комісії юристів та істориків при Конґресі США по Голоду в Україні. Він же привіз із собою величезну західну традицію дослідження геноциду українського народу, включно з термінологією.

На протязі першого десятиліття незалежності голодомор залишався переважно загальною назвою. В урядових документах відзначали роковини як одного найжахливішого голодомору (починаючи з указу 1993 р.), так і вшановували в останню суботу листопада «День пам’яті жертв голодоморів» (з 1998 р. досьогодні).

Офіційне відзначення 70-х роковин української трагедії суттєво змінило ситуацію в політиці і в мові. Завдяки цілеспрямованим зусиллям найбільшої тоді парламентської фракції «Наша Україна», а особисто завдяки культурно-історичним переконанням її лідера, майбутнього Президента Віктора Ющенка, Голодомор як геноцид став провідною політичною темою наступних років, навколо якої структурувалася як внутрішня, так і зовнішня політика. 7 листопада 2003 року Голодомор уперше було вжито як термін (Holodomor) у міжнародних документах у спільній заяві країн-членів ООН на 58 Генеральній Асамблеї. З ухваленням у листопаді 2006 року Верховною Радою закону «Про Голодомор 1932 — 1933 років в Україні» назва Голодомор однозначно термінологізувалася, з цього часу вона нерозривно зв’язана з політичним визначенням голоду як геноциду. (Див. докладний розбір цих подій, про активні зусилля Ющенка з політизації назви та термінологічну війну з російськими офіційними речниками: Г. Касьянов. Danse macabre. Голод 1932 —1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті — початок 2000-х), К., 2010).

У перші роки узурпації влади Януковичем про відзначення Голодомору забули зовсім. Добірка документів про геноцид українського народу зникла з офіційного сайту Президента (і не повернута в повному обсязі досі). Окремі протокольні відвідування зведеного 2008 року Меморіалу пам’яті жертв голодоморів тільки підкреслювали ставлення біло-голубого режиму до історичної події. Проте політична назва, впроваджена цілком свідомими державними комеморативними практиками, уже не могла бути спаплюжена чи відкинута. Тепер Голодомор, як геноцид українського народу, і голодомори, як штучно організовані голодування, це невід’ємна частина нашого словника.
 

Tags: ,

(Відповісти)

14 листопада, 2014
21:20
[app_s]
[User Picture]

[Посилання]

ДНК-генеалогія та терміни

Останнім часом значної популярності серед дослідників своїх родоводів набуло ДНК-тестування на Y-гаплогрупи та інше подібне. У відповідних спільнотах потроху виробилась своя внутрішня термінологія. Питання стосується одного з таких термінів.

А саме:
- людина, яка має результати, наближені до результатів іншої людини
- людина, яка має результати, що повністю збігаються з результатами іншої.

В російськомовних спільнотах використовують відповідно “приближенец” та “совпаденец”.

В малолюдній україномовній була ідея використовувати “збіженець”.


Що там, що там терміни далекі від літературної класики. Власне питання, які означення можна було б використати для вищезгаданих явищ в укр-мові? Головна вимога — лаконічність, тобто одне слово.

Tags:

(27 відповідей | Відповісти)

08:25
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Джезва і турка
 
У київських крамничках металевий кавник, посудину з ручкою для приготування кави, нині називають виключно туркою. Випадково виявив, що практично ніхто з продавців не розумів, коли їх просили показати джезву, звичну для мене з дитинства назву кавника. На варіанти звертають увагу і в художніх текстах:

        — Це у тебе спеціально для кофе маленька каструлька з держаком? — знову змінив тему Дерев’янко.
        — Ага! Турка називається. Вгорі звужена, щоб піна, коли піднімається, утворювала пробку, і аромат не втрачався даремно.
        — Маленька дуже.
        — А турка чим більша, тим гірша. Піна повинна гарно підніматися. На Сході кажуть: піна — обличчя кави!
        — Соня називає нашу таку каструльку джезва, — повідомив Шура знічев’я.
        — Певно, арабський варіант, не чув. А у мене по-турецьки...
        (Юрій Обжелян, «Останній караван», 2004)


Цікаво, джезва (тур. cezve) і турка це свідчення різного територіального вживання, чи вікового розподілу?
 

Tags:

(29 відповідей | Відповісти)

9 листопада, 2014
19:48
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Обирати/вибирати
В журналі baudolinos зібрана непогана колекція (де)мотиваторів до дня української писемності та мови. Однак декотрі поради, як на мене, викликають запитання. Пропоную почати з теми виборів:

Вибирають пиріжки з печі, а депутатів до ВР обирають

Звичайно, депутати є обранцями, але ж сам процес називається виборами. Тож не дивно, що вибирати й обирати часто вживаються як синоніми. Можливо, існують певні відтінки, наприклад, складається враження, що вибирати частіше вживається для самого процесу вибору, а обирати - для результату, тобто виборці вибирали з кількох кандидатів, і обрали того, хто став переможцем. Які ще існують нюанси?

Tags: ,

(13 відповідей | Відповісти)

4 листопада, 2014
21:38
[magadansky]
[User Picture]

[Посилання]

Шварно
Що каже сучасна наука про походження імені Шварно? Галицький і литовський князь Шварно (Шварн) Данилович (1230 - 1269) Серед князів Рюрикова роду більше ніхто так не звався. Ім'я не християнське (князя охрестили Іваном) і на слов'янське не схоже. За польськими джерелами походить від імені Сваромир або Свамир. Наскільки цьому можна вірити і як тоді пояснити фонетичний перехід -св- в -шв-?

Tags:

(15 відповідей | Відповісти)

29 жовтня, 2014
22:27
[sergius_l]
[User Picture]

[Посилання]

Самопоміч

Самопоміч це ж суржик ?

Tags: ,

(32 відповіді | Відповісти)

09:46
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Ебола
 
Коли спеціальні назви з якихось причин потрапляють до широкого загалу, з ними відбуваються цікаві речі.

Вірус Еболи, відомий вузьким фахівцям з середини 70-х років, потрапивши в інформаційний простір, почав змінювати назву відповідно до уявлень про передачу іншомовних запозичень.

В українському вжитку цікаво проявилися кілька особливостей зміни запозичень. Перша зміна завдячує тенденції невідмінювання іншомовних слів на голосний. Хоча випадок кінцевого -а формалізований тільки для запозичень з попереднім голосним (амплуа, боа, УП, § 100, п. 2), але трапляються й інші невідмінювані, переважно з французької (бра, па, Дюма, Нана), а також виникають нові випадки невідмінювання, як у рекламних назвах торговельних марок. Ця зміна перетворює лихоманку Еболи, що одержала назву від річки Ебола, на невідмінювану лихоманку Ебола. Можливо, у цьому випадку назва річки помилково сприймається як прізвище ученого.

Друга зміна зсуває наголос. Причини, чому назву Ебола інколи озвучують як Ебола, загадкові. Навряд чи тут впливає на нас звучання піренейських Éboli. Щось іще серед загальних принципів засвоювання іншомовних назв спонукає зсувати наголос.

Ще одна зміна перетворює власну назву на загальну. Завдяки поширеності, лихоманка Еболи засвоюється просто як ебола (захворіти еболою, перевіритися на еболу, вакцина від еболи).

Отже, річка Ебола, з назви якої пішов вірус Еболи, що спричняє лихоманку Еболи, уже майже забута. Невідмінюваність, наголос і апелятивація зрештою створюють хитання, наслідок яких для нормалізації назви хвороби в майбутньому ще невідомий.
 

Tags: , ,

(2 відповіді | Відповісти)

22 жовтня, 2014
09:26
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Абетка спільноти
 
Абетка етимологічної спільноти

Абетка інтерактивна. Кожна літера веде на відповідну тему.
 

Tags: ,

(5 відповідей | Відповісти)

16 жовтня, 2014
18:24
[beilendekunst]
[User Picture]

[Посилання]

Словѣне
Slavan (agls. slavian), conj. II, still sein, schweigen, σιωπαν: Mc. 9, 34. Luc. 19, 40; slavands, part., still, ήρεμος: Tim. 1, 2, 2. Ana-slavan, still werden, πανεσθαι: Luc. 8, 24. Ga-slavan, schweigen, σιωπαν: Mc. 4, 39.
(Glossarium der gothischen Sprache, by Hans Conon von der Gabelentz, 1843)

Slavan schweigen, vgl. mhl. slūr faulenzen, faulenzer, schw. dial. slummen sehr mager, schwach, norw. dial. sløyma dünn werden vom getreide, auch ags. slúma schlummer und seine verwanted (s. Pesson, Bezz. Beitr. 19, 262). Gewagt.
(Kurzgefasstes etymologisches Wörterbuch der gotischen Sprache, by Christianus Cornelius Uhlenbeck, 1900)

Slawan, vb. to be silent, be still, Mk.9. 34; Lu. 19. 40; pres. pt. slawands, quiet, 1. Тіm. 2. Der. ana-, ga-. [A.S. slawian, to be inert, slow.]
(A Mœso-Gothic Glossary, by Walter William Skeat, 1868)

Тобто, самоназва словен була вочевидь запозичена у готів і вочевидь була подібна до словенської назви німців, чудасія.

Tags:

(2 відповіді | Відповісти)

6 жовтня, 2014
19:44
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Слоні
 
Підгледів у спільноті by_mova цікаву тему про слонів. Відомий нам зараз як слон (мн. слони, р. в. слона), елефант цілком міг мати іншу форму в сучасній мові.

Походячи з прасл. *slonъ, він мав через ікавізм набути форми слін. Такий варіант на підросійській Україні був найпоширеніший, зафіксований у словниках кінця XIX — першої третини XX ст. (від Уманця-Спілки до Ізюмова). Як приклад, відома назва байки Л. Боровиковського: «Слін, Свиня і звірі».

З другого боку, польський słoń вплинув на пом’якшення кінцевого приголосного. І з XVI-XVII ст. в текстах, переважно західноукраїнських, постійно трапляється слонь (мн. слóні, р. в. слоня). Для прикладу з різних сторіч, Беринда відмінює слóнями, Антоній Радивиловський в перекладі «Римських діянь» має слоня: «Был еден император, который в оборѣ своей мѣл слоня». Слоня подає в словнику О. Партицький. У такій формі слона вивезли навіть на еміґрацію: «Пишуть на еміграції і „Антон“ — не „Антін“, „Симон“ — не „Симін“, „слонь“ — не „слін“, „Дон“ — не „Дін“ тощо».

Проте, схоже, посередній варіант — *слінь з ікавізмом і пом’якшенням водночас — так і не встиг утворитися. А потім у літературній мові ікавізм знедійснився, і зрештою слон прислонився до книжної мови, без ікавізму й кінцевого пом’якшення. Проте ще сто років тому були відкриті й інші можливості.
 

Tags:

(11 відповідей | Відповісти)

30 вересня, 2014
11:57
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Дорогий і дешевий
 
Дуже часто означення «дешевий» (недорогий, недостатній та под.) замінюють, щоб позбутися неґативних відтінків значення: бюджетний, соціальний, демократичний, економічний (економний). Бюджетний смартфон, соціальний тариф, демократичний магазин, економічний варіант. Відбувається підміна ніби новими смислами, що додають виправдання чи пояснення дешевизни.

З другого боку, «дорогий» теж замінюють на кращі відповідники, так само виправдовуючи смисловим додатком високу ціну: елітний, ексклюзивний, європейський, люксусовий. Елітний будинок, ексклюзивний одяг, європейський ремонт (євроремонт), люксусовий готель.

Які ще пригадаєте прикметники для дорогий і дешевий?
 

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

[<< Previous 30 entries]

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.      Розроблено LiveJournal.com