?

Log in

Етимологія та історія української мови Below are the 28 most recent journal entries recorded in the "Етимологія та історія української мови" journal:

[<< Previous 30 entries]

20 липня, 2016
18:21
[vadbes]
[User Picture]

[Посилання]

Звертаюся до колективної мудрості вельмишановної спільноти. У Володимира Нарбута є такий вірш, наводжу фрагмент:
Читати більшеCollapse )

Tags: ,

(5 відповідей | Відповісти)

19 липня, 2016
20:24
[glovacki]

[Посилання]

нетунтаве
Зустрів слово "нетунтаве", що раніше ніколи не чув. Що воно значить та яка його етимологія?

Tags:

(2 відповіді | Відповісти)

4 квітня, 2016
06:51
[moya_lepta]
[User Picture]

[Посилання]

Про олівець
Етимологія олівця вже не раз обговорювалась у спільноті. Ставились питання, чи має він відношення до оливи, олії, олива і яке саме. Схоже, що відповіді знайшлися. Дозвольте запропонувати: http://moya-lepta.livejournal.com/49101.html

Tags:

(2 відповіді | Відповісти)

29 березня, 2016
13:03
[magner58]
[User Picture]

[Посилання]

Intellect vs intelligence
Питання по неологізмам аналогічне до "моралісність", цього разу з приводу intelligence та intellect - які в українській для них відповідники?

З "intelligence" (e.g. emotional intelligence) наче зрозуміло, українською перекладається як "інтелект", як тоді з "intellect"?

П.С. Вікі каже, що distinction is sometimes made whereby intellect is considered to be related to "facts" in contrast to intelligence concerning "feelings". Intellect refers to the cognition and rational mental processes gained through external input rather than internal. Intellect is often considered to be a branch of intelligence reflecting mainly its logical and rational side. Because of the lack of emotional and sensitive engagement, intellect is sometimes considered to be strictly limited to the facts and not going beyond mere raw knowledge.

П.П.С. З мого досвіду у розмові зазвичай інтелект називають "розумом", а intelligence "мудрістю".

Tags: ,

(12 відповідей | Відповісти)

4 березня, 2016
03:46
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Переглядаючи правки до чергового кафедрального видання, наткнулась на досить цікаву заміну: у тексті скрізь було виправлено та на і чи й. З самим редактором не спілкувалась, оскільки текст передається через керівника відділу видавництва, а редактори працюють дистанційно, тож мені не хотілось затримувати видання, втративши кілька днів на розборку навколо не вельми принципової правки. Однак все ж таки цікаво, якими могли бути підстави такої правки? Це суб'єктивний забобон конкретного редактора, чи існує тенденція до уникання та як єднального сполучника? Колись почула міркування, що краще використовувати і чи й, а не та, бо та вживається не тільки в єднальному значенні, а й як протиставлення, тобто як синонім але. Однак це було міркування нефілолога, тож я цю пораду сприйняла як не вартий уваги забобон. А ви стикались із подібними застереженнями?

Tags:

(4 відповіді | Відповісти)

30 січня, 2016
19:06
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

"Було казати!"
Originally posted by misjko at "Було казати!"
Я почув це словосполучення від водія маршрутки. Він звертався до пасажирки, яка скаржилася, що маршрутка не зупинилася там, де їй потрібно.

Що це за форма дієслова "було казати!"? Минулий час, недоконаний вид, наказовий спосіб? А може Future in the Past? Бракує все ж мені філологічної освіти...

Tags:

(5 відповідей | Відповісти)

7 грудня, 2015
21:24
[dovzhok]
[User Picture]

[Посилання]

post
Оригинал взят у dovzhok в post
Piccy.info - Free Image Hosting
Остап Вишня "Думи мої, думи мої" 1949 р

Поясніть,будьте ласкаві!
Горобці,а не горобців-це вимога харківського правопису?

Tags:

(7 відповідей | Відповісти)

3 грудня, 2015
11:30
[kyndugr]
[User Picture]

[Посилання]

Що таке "креш" ?
Кришталева чарка, срiбная креш,
Пити чи не пити, все умреш!

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

15 листопада, 2015
17:40
[misyac]
[User Picture]

[Посилання]

Собака бреше, а караван іде
Помітив цікаву закономірність:
Українською «собака бреше» або «лає». Слово «брехати» також має значення «казати неправду».
При цьому англійською, «брехати» у цьому значенні буде «lie», що фонетично дуже подібно до «лає», в той час коли «лаяти» звучить як «bark», що фонетично збігається з «брехати».
Що це, випадковість або проявлення надзвичайної близькості двох мов? Етимологічні словники не зводять «bark» з «брехати» або «lie» з «лаяти».
Ще цікавіше стає, якщо йти далі:
«Лаятися» перекладається на англійську як «swear», при цьому синонім «лаятися» - це «сваритися», яке етимологічно пов’язано з «swear» на рівні ПІЄ *swer- "to speak, talk, say"
А ось дуже подібне фонетично та семантично слово «спір, сперечатися», чомусь словники зводять до зовсім іншого ПІЄ кореню "pŕ̥t-", порушуючи, з моєї точки зору, принцип Леза Оккама, утворюючи зайві сутності, що ставить питання про правильність усієї існуючої етимологічної теорії.
Адже якщо «спір», «свара», «swear», а з ними «sprek» (шпрехати), яке пов’язане з «speak» (розмовляти), мають єдине походження, то усе що навигадувано у словниках має бути ретельно переглянуте. Бо це тільки один приклад порушення наукового принципу логіки, але він відображає рівень підготовки укладачів, які замість редукціонізму та оптимізації, судячи з усього, дбали про роздуття об’єму своїх «праць», що напряму пов’язано з авторськими виплатами.
З радістю посперечаюсь (sic!) з шановними дописувачами цього тематичного ком’юніті, стосовно згаданої проблематики.

Tags:

(15 відповідей | Відповісти)

11 жовтня, 2015
17:56
[u_o_i]
[User Picture]

[Посилання]

Хто знає, звідки взялося гуцульське "йо" на позначення "так" ? В українському етимологічному словнику таке слово взагалі не присутнє, поляки/чехи  виводять як німецький вплив, але звідки це в гуцулів, коли навколо ніби ніяких німців не було ?

Tags:

(11 відповідей | Відповісти)

20 вересня, 2015
17:09
[dovzhok]
[User Picture]

[Посилання]

Piccy.info - Free Image Hosting
Остап Вишня "Вишневі усмішки закордонні" 1928.


Чому слово "сіртонутися"- відсутне у Грінченка та у СУМ-11?

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

26 серпня, 2015
21:32
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Останнім часом помічаю, що декотрі виробники пишуть: дату виробництва (чи термін придатності) зазначено на пакуванні (або, наприклад, на верхньому шві пакування). Наскільки доречно називати упаковку пакуванням? Здається, пакування мало б позначати сам процес, а не  те, в що пакують товар. Скажімо, в торговому центрі може бути стіл пакування, але подарунки загортають в упаковку. Існування двох різних слів, одне з яких позначає процес, а інше - результат виглядає цілком виправданим, і навряд чи це варто змінювати, але все ж, можливо, існують якісь підстави для вживання пакування в значенні упаковка?

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

14 серпня, 2015
23:52
[doch_generala]
[User Picture]

[Посилання]

руський, російський, русский
Яке походження слова "русский"?

Українською мовою все, що стосується країни Росія буде: російське, росіянин, мова російська. В російській мові інше звучання - русский, з подвоєним "с". В українській мові все що стосується Русі звучить як руський або руский. В сучсній російській мові не вживають слово "руський", хоча по ідеї вона мало б бути.

Володимир Даль теж наголошував, що має бути одне "с" - руский.

У мене запитання: чи було у старослов"янській мові слово "русский", тобто з подвоєним "с"?

Tags: ,

(36 відповідей | Відповісти)

30 липня, 2015
13:08
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Коли князь Володимир в росіян став Владимиром
Хтось знає коли князь Володимир в росіян став Владимиром?
Бо в літописах він Володимир.

https://books.google.com.ua/books?id=SzflAAAAMAAJ&q=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4&dq=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4&hl=uk&sa=X&ved=0CB4Q6AEwAGoVChMI0vPLrcv-xgIVo4RyCh1csQAP

Завжди писали Володимир, а потім бац і стали кликати Владимиром.

Tags:

(5 відповідей | Відповісти)

21 липня, 2015
19:56
[maksymus_vote]
[User Picture]

[Посилання]

Днювальний
У наряді (днюючи? днюваючи?) маю відчуття неправильності кальки.

Tags: ,

(4 відповіді | Відповісти)

5 липня, 2015
23:51
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Укроп
Термін "Укроп" на означення українських вояків, який початково їм дали росіяни
іллюструє, що версія про іншомовне походження слова "козак" цілком може бути робочою.

P.S. Кажуть, що слово "козак" вперше згадується в половецькому словнику.

Tags: ,

(9 відповідей | Відповісти)

25 червня, 2015
11:11
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Облавок
 
У журналістському жарґоні набуває популярності новинка, що з’явилася рік чи два тому з подачі служби новин каналу «1+1». Замість усталеного виразу на борту (судна) в сюжетах тепер часто можна почути на облавку.

Неологізм продовжує кумедні спроби освіжити журналістську мову, як та ж троща. Поява застарілого облавок з новим переносним значенням забавна, але зрозуміла. При гортанні словників усі переклади здаються рівноцінними, проте це зовсім не так у випадку облавка, що має тільки конкретне значення «бортик, край, стінка невеликого судна», але не переносне значення борт як власне саме «судно», а особливо «повітряне судно», авіалайнер. Різницю можна добре продемонструвати на старих цитатах: «підійшов до бортика і в задумі зіперся на облавок»; «хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка».

Ботрпровідники, бортінженери, бортмеханіки, бортлікарі, мабуть, нервово гортають свої бортжурнали, адже скоро і до них доберуться.
 

Tags: ,

(1 відповідь | Відповісти)

11 квітня, 2015
12:26
[Stiv Oyen]

[Посилання]

Український сленг
"Рубати лебедя"/"морозитись" - поширені фразеологізми у розмовній мові українців. Прошу пояснити етимологію)
А ще кажуть, що є "давати дрозда", хоча сам ніколи не чув)

Tags: ,

(9 відповідей | Відповісти)

6 квітня, 2015
10:48
[kyndugr]
[User Picture]

[Посилання]

Таємниче слово.
В словничку Верхратського (більш ніде не знайшлось) є така стаття:

Городи́на  плiт,  Zaun.  Городи́на або дряща, плiт.
(Верхратський, Знадоби до пiзнаня угорско-руских говорiв. II, 211. —
Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1899, кн. IV, т. XXX)

Стосовно слова дряща що можна сказати (підтвердити значення, указати етимологію, та ін.)?

Tags: ,

(1 відповідь | Відповісти)

2 квітня, 2015
03:58
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Один з френдів, пишучи про зливу, в назві запису сказав, що дощ лиє, а в тегах було лляє. Спершу подумала, що це першоквітневе знущання над грамнаці, але все ж обидві ці форми змушують замислитись - як вони виникли, і чому, зрештою, найпоширенішим варіантом стала не котрась із них, а ллє?

Tags: ,

(6 відповідей | Відповісти)

26 березня, 2015
11:26
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Цікаві дані про лексику
 
У дисертації харківського дослідника Романа Трифонова «Роль мовної дискусії початку ХХ ст. у процесі формування літературних норм української мови», 2000 року були зроблені підрахунки відсотків варіативної лексики початку XX ст., навколо якої точилися дискусії між прихильниками західноукраїнської і великоукраїнської літературних традицій. Сто років тому суперечки про те, яких слів можна уживати, запекло велися в публіцистичних статтях (Грінченко, Нечуй-Левицький, Гнатюк, Грушевський, Кримський).

На матеріалі обсягом 600 позицій наддніпрянської і наддністрянської лексики, що в тодішній полеміці відкидалася протилежною стороною, Трифонов порахував:

«У 39,5% випадків у сучасній мові без істотних стилістичних розрізнень функціонують обидва слова (відносини — стосунки, рахувати — лічити, помешкання — житло тощо). У 27,5% пар мовною нормою став „галицький“ варіант (явище, а не з’явище, пристрасть, а не прилюбність, відокремитись, а не одопрічнитись тощо), а „наддніпрянський“ — у 21,9% (дратуватись, а не дражнитись, незабаром, а не небавом, рідня, а не кревність та ін.). Нарешті, ще одну групу (12,1%) становлять такі пари слів, з яких жодне не стало нормативним, оскільки в дискусії був присутній елемент суб’єктивності.» [Автореферат на сайті НБУВ.]


Це дуже цікавий результат. Значить, після бурхливих соціально-політичних подій і мовних притирань наддніпрянської і наддністрянської норм близько 66% тієї західноукраїнської лексики, що спершу викликала заперечення в наддніпрянських авторів, зрештою усталилися в сучасній літературній мові, з них бл. 40% як прийняті нормою рівноцінні варіанти, бл. 25% як основні словоформи.
 

Tags: ,

(20 відповідей | Відповісти)

22 березня, 2015
19:39
[Stiv Oyen]

[Посилання]

Що робить ворона? "Крякає" чи "каркає" ?
Мені на одному форумі сказали, що для ворони "каркати" - це русизм, правильно говорити: "ворон (крук) кряче, качка квакає. "

Tags: ,

(6 відповідей | Відповісти)

29 січня, 2015
14:06
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Український звук г. Опитування на сприйняття
 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.

Опитування #1997240 Pharyngeal vs. glottal

Український звук г:

подібніший до фарингального (глоткового) (ʕ)
5(25.0%)
подібніший до гортанного (ґлоттального) (ɦ)
10(50.0%)
інше (не розрізняю, вагаюсь, маю іншу думку тощо)
5(25.0%)

Tags: ,

(15 відповідей | Відповісти)

26 січня, 2015
16:40
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Хоббіт
 
Мовна практика інколи приносить приємні сюрпризи. В Україні щойно завершився прокат кіноепопеї «Хоббіт», знятої за творами Дж. Р. Р. Толкіна. Кожному, хто тримав у руках хоч якийсь український переклад казок про Середзем’я, така назва української версії фільму скаже багато. Прокатники вирішили виправити вживану з видання до видання художню адаптацію назви «Гобіт» на нормальну, якою вона і мала б бути з першого перекладу. Намагалися обрати «найкращий і наймилозвучніший варіант», як пояснили вони.


Рекламний білборд завершальної частини кінотрилогії «Хоббіт». Київ, станція метро «КПІ», січень 2015 р.


Вибір комерційної назви «Хоббіт» для прокату просто і легко посунув у бік працю літературних кабінетів, де викувані штучні схеми завжди важливіші за мовну стихію. Не уявляю, скільки за останні три десятиліття втратили в грошовому розрахунку українські книговидавці через вибір справді жахливого варіанта «Гобіт» на обкладинці, але кінопрокатники не наважилися відмовлятися від своїх прибутків просто через чиїсь пуристичні витребеньки. Тепер неважливо, скільки було перекладів і видань з «гобітами», всього за три кінопрем’єри варіант хоббіт у мережі переважає в десятки разів, назву на стендах і в рекламі побачило значно більше українців, ніж усі попередні наклади перекладів разом узяті.

При передачі англійської назви Hobbit ми стикаємося з двома проблемами. Це передача звука [h] і вибір між подвоєнням і неподвоєнням. Кожен з цих пунктів давно став ареною зіткнення прихильників різних способів адаптації іншомовних запозичень.

Хитання Г-Х та подвоєння в іншомовних назвахCollapse ) Далебі, якщо назва не годиться, то її краще змінити, ніж продовжувати перетягувати з публікації до публікації. Завдяки світовому кіно й комерційному інтересові наша мовна практика тепер збагатилася значно кращим українським варіантом — Хоббіт. Напевно, колись і видавці перевидадуть черговий переклад казки з такою назвою.
 

Tags:

(90 відповідей | Відповісти)

8 січня, 2015
10:32
[a_burlaka]
[User Picture]

[Посилання]

"Зірка" та "зоря"
    Шановні, є таке питаннячко: які існують нюанси вживання слів "зірка" та "зоря" щодо астрономічних об'єктів? Чи це повністю рівноціні слова, чи одне із них більш літературне, ніж інше?

Tags:

(14 відповідей | Відповісти)

25 грудня, 2014
21:13
[baleron]
[User Picture]

[Посилання]

Як можна перекласти українською "filler plants"? Це невеликі рослини, котрі використовуються для заповнення простору між крупними рослинами з чіткою структурою.

 

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

17 грудня, 2014
08:53
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Апостроф у російських власних назвах
 
Для української мови не характерне сполучення м’яких приголосних з наступним звуком а, у. Через те здавна існують певні проблеми при передачі запозичень, іншомовних власних і загальних назв, що містять -вя-, -мя-, -пя-, -вю-, -мю-, -пю- та под. Передавати їх з апострофом чи без? Дискусії навколо Мюнхен чи бюро ведуться давно. Мовна норма, виходячи з ідеї, що не варто примітизувати вимову, зрештою зупинилася на тому, що «в словах іншомовного походження відзначені приголосні вимовляються переважно як м’які» (ЕУМ, 2000, С. 485), тобто бюро, а не б’юро.

Але при передачі російських власних назв з м’якими приголосними, що не мають відповідних українських м’яких (пом’якшених) фонем, постала додаткова проблема. Це проблема спільного походження коренів назв. Загальні назви легко перекладаються пять-п’ять, але що робити з власними? Наприклад, треба якось передавати рос. прізвища Пятницкий, Водопьянов, географічні назви Вязники, Пятигорск тощо. «Український правопис» рекомендує у таких випадках писати з апострофом, виділяючи особливо випадки, коли я, ю означають сполучення м’якого (пом’якшеного) приголосного з а, у (див. УП, § 104, п. 11, § 109, п. 8). Рекомендація, як завжди, фіксує чинну норму, проте не пропонує практичної інструкції, як зрозуміти, коли виникає обставина особливого випадку. В довідниках з правопису ще в 60-і був запропонований надійний критерій: «коли певне російське прізвище має відповідник — загальну назву — в українській мові, апостроф ставиться». І не ставиться, коли такого відповідника немає.

Тож при передачі сполучення м’яких приголосних з наступним а, у, апостроф ставиться в тих випадках, коли для російської власної назви існує відповідна загальна назва з тим же коренем в українській мові: Водоп’янов (бо п’яний), В’яльцева (бо в’ялість), П’ятаков (бо п’ятак), П’ятницький (бо п’ятниця), Рум’янцев (бо рум’яний); В’язники (бо в’яз), П’ятигорськ (бо п’ять) та под., але без апострофа пишуться назви, що не мають такого відповідника: Бядуля, Бякін, Бялик, Пясецький, Рюмін; Вязьма, Вятка, Крюково, Кяхта, Рязань тощо.
 

Tags: ,

(28 відповідей | Відповісти)

28 листопада, 2014
08:00
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Присідайте - пожежні
 
Учора новообраний спікер Ради постійно запрошував депутатів присідати. Ні, він запрошував зовсім не фізичні вправи робити, а просто сідати на робочі місця. Звідки взялося присідання, зрозуміло. Така заміна дієслова сідати на присідати (сідати ненадовго) завдячує блатному забобону, згідно з яким запросити сісти означає наврочити «сісти у в’язницю». Для голови ВР і депутатів це, напевно, слушний забобон. (Гройсман: Прошу присідати. Хочу поздоровити з днем народження Юлію Тимошенко.)

Ще один відомий забобон часто проявляється в чергах. Запитати, хто останній, теж означає наврочити. Тому останній замінюють на крайній. Цей забобон доходить до крайнощів у небезпечних обставинах. Кажуть, у зоні АТО рейс ніколи не назвуть останнім, щоб не наврочити.

На відміну від російської мови, в українській пожежними бувають тільки засоби, техніка, приладдя, а працівники пожежних команд є пожежниками. Проте забобон, що відокремлює пожарных (фахівців) од пожарников (погорільців) переноситься з російської і до нас.

У деяких реґіонах забобон «закудикивати» дорогу має наслідком вираз де ти йдеш? замість куди йдеш?

А які ще забобони пригадаєте, що мають наслідком заміну мовних засобів?
 

Tags:

(26 відповідей | Відповісти)

[<< Previous 30 entries]

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.      Розроблено LiveJournal.com