Етимологія та історія української мови

[Останні записи][Архів][Друзі][Дані користувача]

Below are the 30 most recent journal entries recorded in the "Етимологія та історія української мови" journal:

28 травня, 2012
21:31 [ivanko333] [Посилання]	Сахар vs Цукор Цукор = сахар ? З інтету : В Индии сахар был известен еще 2300 лет тому назад. По-индусски именовался «сак-кара» (śarkarā) (сахар ?) — сладкий. В русский и другие европейские языки название заимствовано через араб. سكر‎‎ «суккар».(цукор ?) Ніби цукор це з німецької в українській мові.. етимологічний словник фіксує появу слова сахар 1627 роком і виводить від давньоіндійського sarkara (гравій, пісок) тобто яке слово чи форма почало вживатись в Україні раніше чи частіше цукор чи сахар ? Tags: Етимологія (14 відповідей \| Відповісти)
23 травня, 2012
10:42 [maksymus] [Посилання]	Залобо У моєму дитинстві серед київської вуличної дітвори було поширене виразне слово зáлобо (зáлабо). Воно означало приблизно, що щось «легко, без проблем, без напруження» можна зробити. — Я зроблю це залобо! Він залобо переможе! Виявив, що тепер не кожен зрозуміє, а швидкий перегляд мережевих пошуків свідчить, що його вживають переважно кияни мого покоління (школярі кінця 70-х — початку 90-х). Значення завжди асоціювалося з залюбки. Чи вживається зараз, і чи може виводитися якось інакше? Tags: Арґо, Значення (26 відповідей \| Відповісти)
20 травня, 2012
08:37 [beilendekunst] [Посилання]	Що було до князя? Як відомо, стсл. кънязь / псл. kъnędzь імовірно походить від пгрм. kuningaz і вочевидь було запозичене під час готського панування. При цьому воно мало б замінити собою якесь інше, питоме слово на позначення чи то військового вождя, чи то варварського короля. Котре швидше за все являло собою щось середнє між лат. rex, гал. -rix, гот. reiks і скажімо санскр. raj-, тобто походило від і.є. reg- Чи можемо відновити це гадане слово? Наприклад: лат. emo < hem > псл. jьmo, лат. rex (regis) < hregs / reg- > псл. (?) Tags:* Етимологія, Різне (18 відповідей \| Відповісти)
17 травня, 2012
13:24 [stary_pes] [Посилання]	Словники: мистецтво та ремесло лексикографії Вийшла друком книжка Сидні І. Лендау. Словники: мистецтво та ремесло лексикографії Віхова праця Сидні І. Лендау містить усебічний і цілком новітній опис того, як вивчати та писати словники. Особливої уваги надано аналізові впливу комп’ютерних технологій на сучасну лексикографію. Лендау володіє ізсерединним практичним знанням про творення словників, він досліджує та пояснює кожну словникову рису, часто наводить приклади з найновіших американських і британських словників. Книжка містить також виклад історії англійської лексикографії. Практичним підґрунтям та підставовою базою книжки є поточна словникарська наука. Книжку легко читати, вона не містить фахового жаргону та надлишкової термінології, її однаковою мірою адресовано фаховим словникарям і читачам, що просто цікавляться словниками, хоча й не обізнані в цій царині професійно. Сидні І. Лендау – колишній видавничий директор Північноамериканської філії видавництва «Кембридж Юніверситі Прес» – займається словникарством від 1961 року. Він має чимало публікацій у фахових журналах, є редактором тритомового Міжнародного словника з медицини та біології (1986) та Кембридзького словника американськї англійської мови (2000). Презентація у книгарні "Є" (Київ, Лисенка, 3) Де купити книжку 1. Замовити на сайті видавництва з доставлянням поштою або кур’єром (Київ) - http://kis.prom.ua/p4362464-sidn-lendau-slovniki.html 2. Київ: - книгарні "Є" - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота") / Спаська, 5 (метро "Контрактова площа") - "Наукова думка" - вул. Грушевського, 4 3. Львів: - книгарня НТШ - "Українська книгарня" - "Є" 4. Інші міста: мережа "Є" (Вінниця, Тернопіль, Харків) Tags: Інформація (7 відповідей \| Відповісти)
5 травня, 2012
16:46 [harnack] [Посилання]	"Минати" і "минати-ся" Що може "минати" - а що може "минатися" українською? І чи інші слова в сучасній мові не спотворюють первісне значення оцих слів, витіснюючи їх? Ось актуальний приклад, який мене спантеличив і етимологічно і узусно: бач, для мене, час тільки "минає": Коли час тече швидше Володимир Калуга, для УП _ Четвер, 03 травня 2012, 10:40 http://www.pravda.com.ua/articles/2012/05/3/6963455/ Tags: Значення, Словотвір (1 відповідь \| Відповісти)
20 квітня, 2012
13:06 [o_rest] [Посилання]	Cловники надністрянського варіанту укр.мови в dsl Два словники західно-українського (надністрянського) варіанту укр.мови під GoldenDict або AbbyyLingvo на основі: - Л.Ткач. "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст. Частина 1: Матеріали до словника." - Чернівці, 2000. -408 с. (3566 слів, 3281 статтей) (zip) - "Лексикон львівський: поважно і на жарт" Н.Хобзей, О.Сімович, Т.Ястремської, Г.Дидик-Меуш. Львів:, 2009. - 672 с. (8807 слів) (zip) Tags: Інформація, Словник (4 відповіді \| Відповісти)
11 квітня, 2012
17:55 [o_rest] [Посилання]	Знадоби до словаря южноруского, 1877 Иван Верхратский "Знадоби до словаря южноруского", 1877, у Львові, з печатні Товариства имен. Шевченка: pdf Tags: Інформація, Словник (Відповісти)
8 квітня, 2012
13:57 [tin_tina] [Посилання]	Свестія Це дивне слово вжила Леся Українка у своєму начерку планованої драми з середньовічного цехового життя на сюжет "Бондарівни" колишній швагер Бондаря, тепер жонатий удруге, натура товариська, веселий, людяний, безхарактерний, охочий до співу, до радощів життя, готовий і випити, але «при компанії», не п’яниця налоговий, любить «свестії» Що воно могло б означати? Чи не є воно варіантом середземноморської "сієсти" в значенні "відпочинку"? І звідки Леся Українка його взяла? Мені поки що жодних прикладів іншого його вжитку знайти не вдалося. Tags: Значення (4 відповіді \| Відповісти)
30 березня, 2012
13:55 [app_s] [Посилання]	Тяглість Власне цікавить значення слова тяглість в текстах сучасності. Наприклад: - тяглість кордонів Тут принаймні зрозуміло, що вжито як синонім протяжність [кордонів] А з оцих прикладів: - Про українську радянську історіографію та її інституційну тяглість. - Від минулого потрібно брати тяглість на сьогодні і на майбутнє. - Літературна тарзанка, або про тяглість традиції у творчості окремого автора - Тяглість історії й історія тяглості - телевізійна тяглість буття - Тяглість між книгами Старого і Нового Завіту значення для мене залишилось незрозумілим. Якщо судити зі змісту, мова йде про щось пов'язане зі спадкоємністю, наступністю - ніби хтось кудись щось перетягнув/перетягує. Але, як людина, що цікавиться 17-18ст., я звик до використання тяглість в фразах зразка "посполитиє тяглие скот маючі", і зв'язати це з прикладами вище, ніяк не виходить. Перегляд "Етимологічного словника української мови" т.5 теж нічим не допоміг, там знаходжу тільки все те ж значення часів раннього нового часу. Власне запитання - звідки взялось, в яких словниках фіксується і як тлумачиться? Tags: Значення, Синоніми (8 відповідей \| Відповісти)
23 березня, 2012
11:17 [maksymus] [Посилання]	Міжнародний та інтернаціональний Абсолютними синонімами називаються синоніми, повністю рівнозначні і загалом тотожні за вживанням, емоційно-експресивною характеристикою, частотністю, сполучуваністю та ін. Найбільший клас таких синонімів — це пари, утворювані інтернаціоналізмами і їхніми українськими кальками, або народними відповідниками:( Приклади пар абсолютних синонімів ) Але термін «абсолютні» не повинен вводити в оману, оскільки насправді повністю рівнозначних синонімів не існує, в кожній парі можна виділити основний, більш уживаний і нейтральний синонім та такий, що вживається в особливих контекстах, з певним стилістичним забарвленням, у власних сполученнях. Як приклад можна взяти пару інтернаціональний — міжнародний. Це абсолютні синоніми (інтер «між» і natio — народ), але сфера вжитку різна, що одразу видно на усталених сполученнях: інтернаціональний обов’язок, інтернаціональний дух, інтернаціональний полк, інтернаціональний рух, інтернаціональна солідарність, інтернаціональний склад команди, але: міжнародний день, міжнародні відносини, міжнародне право, міжнародний престиж, Міжнародний валютний фонд, міжнародна арена, міжнародний масштаб, міжнародне посередництво, міжнародний кінофестиваль, міжнародний конкурс, міжнародні спортивні змагання, міжнародне об’єднання, міжнародні події, міжнародна система одиниць виміру. Зовсім різні значення мають сполучення: інтернаціональні зв’язки і міжнародні зв’язки, інтернаціональне значення і міжнародне значення. Міжнародний стосується до відносин між народами і країнами, а інтернаціональний стосується до представників народів і націй. Tags: Синоніми, Словник (16 відповідей \| Відповісти)
14 березня, 2012
21:40 [p_dzikovsky] [Посилання]	Так народжуються слова Новотвори у новому вірші Світлани Поваляєвої: "...простір щовдих ущільнюється..." "...щовидиху світ зрушує й зливається..." http://numo.livejournal.com/75691.html Ні ґуґл, ні «Великий тлумачний» таких слів не знають (деинде, щоправда, я не перевіряв). Tags: Словотвір (23 відповіді \| Відповісти)
29 лютого, 2012
11:29 [parador] [Посилання]	Заточитися, поточитися Вітаю з «1/10-ю ювілею» :) У словнику побачив слово «точитися» і закортіло зауважити, що у нас (на Полтавщині) слово «поточитися» чи «заточитися» використовувалося також у значенні... хм... «похитнутися/похилитися», «втратити рівновагу» (фізично) тощо. «Поточився і впав». Цікаво, чи ще десь у такому значенні вживали це слово (я це «не вивчав»). Tags: Діалектизми, Значення (14 відповідей \| Відповісти)
07:55 [maksymus] [Посилання]	Словник спільноти за п’ять років Спільноту ua_etymology відкрито понад п’ять років тому. За цей час до нас приєдналися 1125 учасників та спостерігачів. За новим рейтинґом українських ЖЖ-спільнот ми знаходимося серед перших сорока, а серед україномовних у першій п’ятірці. (Приєднуйтесь!) У спільноті обговорюються такі теми: етимологія, словник, словотвір, фонетика, історія мови, власні назви, географічні назви, фразеологізми, неологізми, синоніми, значення, правопис, діалектизми, табу, ґендер. ( Словник спільноти ) Tags: Інформація, Етимологія, Словник (1 відповідь \| Відповісти)
24 лютого, 2012
10:54 [maksymus] [Посилання]	Літературознавство та мовознавство в журналі «Київська старовина» До попереднього повідомлення покажчик статей та заміток з журналу «Киевская старина» (1882 — 1906) на близькі нашій спільноті теми. ( Літературознавство та мовознавство. Статті, замітки, повідомлення ) [За вид: Павленко М. Г. «Киевская старина» (1882 — 1906): Систематичний покажчик змісту журналу. — К.: Темпора, 2005. — С. 216-227.] Tags: Інформація (Відповісти)
22 лютого, 2012
21:41 [kiev_starina] [Посилання]	Киевская старина : Всі номери : Всі статті До уваги спільноти пропонується часопис Киевская старина. Для зручності матеріали надаються як у вигляді цілих номерів так і у вигляді окремих статей. Всі матеріали проіндексовані Google, що дозволяє здійснювати локальний пошук по статтям. "Киевская старина" - статті Зміст. Перегляд окремих статей. Завантаження окремих статей. Вибір року, номера видання, статті. Формат: pdf, doc. Текстовий шар : Так (As is) "Киевская старина" - номери Завантаження випусків журналу одним файлом. Вибір року, номера видання. Формат: pdf. Текстовий шар : Ні (тимчасово) Систематический указатель журнала Киевская старина (1882-1906) pdf, doc Матеріали журналу будуть цікаві всім поціновувачам української історії, мови, культури. Приклад пошуку по всім статтям Часопису (клікати тут, вставляємо свої ключові слова) Tags: Інформація (7 відповідей \| Відповісти)
20 лютого, 2012
20:12 [beilendekunst] [Посилання]	Король Руський У словнику Піскунова (Кіевъ, 1882) натрапив на таку колядку, незвичну з кожного погляду. Від згадки про короля Руського і до згадки про Чеську Землю, де короля нема. Що можна про неї сказати? Коли складена, де записана, відгомін яких подій зберегла? Ой на толоці та на муравці Ой раненько! Там король Руський коником грае, Турського царя все визирае: Ой виідь, виідь ти, Турський царю, На ту толоку, на ту мураву, Покажи славу ти Турський царю! ( Читати далі ) Tags: Різне (3 відповіді \| Відповісти)
3 лютого, 2012
15:19 [maksymus] [Посилання]	Значення, зміст, сенс, смисл, суть Почну з цитати, яка стане введенням у проблему вибору відповідного слова, відповідно до контексту. ( Цитата з порадника ) Ця порада майже дослівно повторюється і у свіжих довідниках, де додаються ще приклади сенс життя і суть життя та підкреслюється, що зміст і форма, як терміни, не можуть мати синонімічної заміни типу значення, сутність. Загальний опис зрозумілий. Проте, в цій пораді, очевидно, іменнику смисл відводиться другорядна роль, всупереч тому, яким чином його значення закріпилося в післявоєнній літературі. Натомість для іменника зміст функції «ідеї, внутрішньої особливості, сутності» невиправдано посилюються. Наприклад, дуже важко сказати божественний сенс, практично неможливо божественний зміст, але як раз божественний смисл. ( Зміст, смисл і сенс ) Як можна бачити, обидва слова етимологічно містять і «думку», і «чуття». Іноді можуть вживатися паралельно: смисл буття і сенс буття, прихований смисл і прихований сенс. Але обидва мають свої особливі області значення, де невзаємозамінні. Смисл не вживається там, де йдеться про розумні підстави чогось: мати сенс, у цьому є сенс. А сенс не вживається там, де йдеться про уявлення, поняття, розуміння чого-небудь: вкладати смисл, історичний смисл, там де йдеться про смислове навантаження, смислові відтінки, осмислені дії. Tags: Словник (48 відповідей \| Відповісти)
29 січня, 2012
19:41 [p_dzikovsky] [Посилання]	Про визначення сенсу слів, лінґвістичний прескриптивізм та лінґвістичну інтроспекцію Моя сестра відгукнулась на дискусію в ЖЖ - http://ua-etymology.livejournal.com/275052.html - що до визначення сенсу слів. Вона фаховий комп'ютерний лінґвіст - отримала Ph.D в Рочестері (США), зараз працює дослідником в Единбурзі - Мирослава Дзіковська ( http://homepages.inf.ed.ac.uk/mdzikovs ). Сестра хоч і не проявила належної родинної солідарности про суті дискусії - зато роз'яснила, як в сучасній лінгвістиці визначається сенс слів. Ех! ( Читати більше ) Tags: Різне (12 відповідей \| Відповісти)
20 січня, 2012
10:42 [maksymus] [Посилання]	Запозичені та іншомовні назви. Частина 2. Російські імена Проблема передачі російських власних назв ніколи до сьогодні не набувала гостроти і не привертала якоїсь особливої уваги через кілька чинників, що супроводжували формування системи онімів в українській мові, а особливо в новій літературній мові останніх двох століть. ( Чинники усталення адаптації імен ) Хоча остаточно правила передачі російських власних назв, які ми сьогодні знаємо з параграфів сучасного Українського правопису, були сформульовані в 1920-х роках, загальний напрям адаптації (а не транскрипції чи транслітерації) визначився ще на початку XIX ст., виростаючи разом з формуванням української літературної мови. Цей спосіб адаптації спонтанно вироблявся, починаючи від Котляревського («Пісня Олексію Куракіну»), Шевченка (цар Микола, Катерина), закріплений в середовищі діячів національного відродженя, коли кожен мав офіційне російське ім’я та його український відповідник, іноді підкреслено простонародний (рос. Пантелеймон — укр. Панько Куліш, рос. Николай — укр. Микола Костомаров). На офіційному рівні правила взаємної українсько-російської адаптації в останнє століття підтримуються паспортною системою, коли кожен українець має на додачу до українського ще російське написання свого імені. Ці правила адаптації досить прості. Російські, як і інші слов’янські прізвища, передаються на письмі, зважаючи на їхню етимологічну спорідненість з українськими варіантами. Проте, деякі елементи таких прізвищ послідовно передаються в українській фонетичній формі. ( Основні правила адаптації російських прізвищ ) Tags: Власні назви, Правопис (65 відповідей \| Відповісти)
17 січня, 2012
16:47 [o_rest] [Посилання]	«Нариси з української синтакси» С.Смеречинського Варто внести в електронний обіг - поряд з «Нормами...» О. Синявського і «Увагами...» О. Курило - і «Нариси з української синтакси» С.Смеречинського (1932; кілька років перед тим було окремо опубліковано розділ цієї книги «Куди йде укр. мова»), хоча би для того, щоб побачити - проаналізувавши три книги - що навіть для мовних пуристів нема істини в останній інстанції. Коротко про видання можна глянути у Ю.Шевельова («Три профілі»). Tags: Інформація, Історія мови, Правопис (Відповісти)
5 січня, 2012
14:06 [p_dzikovsky] [Посилання]	Навздогін «наразі» - навіщо потрібне і звідки взялось Дозволю собі винести в осібний пост пару пунктів, які губляться в глибині попереднього диспуту. Моя думка: "...«поки що» можна вважати непоганим відповідником до «наразі», однак ще кращий відповідник - не раз цитована maksymus'ом словникова пара «зараз, поки що». Але там, де сенс можна передати одним словом - навіщо три? І це саме та причина, по-моєму, по якій обговорюване слово завойовує собі місце в сучасній загальноукраїнській мові - зрештою, як і инші слова, в яких мовцям вчувається той чи инший сенс, який не передається стандартними - короткими - словниковими засобами." У відповідь пише анонім: "Що стосується короткості вживання слова, то наприклад, на Дніпропетровщині та Кіровоградщині в народі кажуть просто ПОКИ (замість повного ПОКИ ЩО). Тож сей варіант ще коротший для мовця, якщо порівнювати його з НАРАЗІ." Між иншим!!! Оте дніпропетровське "поки" - без "що" - як на моє вухо є практично точним відповідником галицького "наразі". Не знаю, як там зі словниками і літературністю :-) А тим часом o_rest показав і в літературі, і в словниках обговорювані раніше сенси слова «наразі»: http://ua-etymology.livejournal.com/275052.html?thread=3721324#t3721324 - а навіть і без позначки на обмеженість вживання:-) Tags: Діалектизми, Значення (36 відповідей \| Відповісти)
10:10 [p_dzikovsky] [Посилання]	А що це за фонетичний нюанс - "найсильніЙший", "найрадикальніЙший"?" Так часом говорять у Львові - причому питомі галичани, не приїзджі. З чим це пов’язано - чи хто знає? Упс... Вже все мені пояснили: najsilniejszy. Але не всі згідні з з цією версією... Tags: Різне (25 відповідей \| Відповісти)
3 січня, 2012
12:31 [p_dzikovsky] [Посилання]	Звідки пішло сленґове "по ходу (походу)"? Вираз, як на мій смак, ідіотичний - але все ж? Нагадує - і за формою, і за вживанням - англійське "by the way". М-м-м-м? Tags: Арґо (112 відповідей \| Відповісти)
25 грудня, 2011
21:41 [deadlegolas] [Посилання]	зібгав Підкажіть етимологію цього слова, сьогоді вперше почув і якесь воно дивне) дякую Tags: Етимологія, Значення (6 відповідей \| Відповісти)
24 грудня, 2011
15:18 [maksymus] [Посилання]	Запозичені та іншомовні назви. Частина 1. Біблійні імена Переклади Біблії на народні мови відігравали значну роль у становленні нових літературних мов. Спрощено кажучи, поява перекладів релігійних текстів надавала новій літературній мові статусність, а допущення перекладу для богослужіння в місцевій церкві створювало додатковий потужний засіб поширення грамотності цією мовою серед населення. Переклади пропонували літературні зразки, а також перше долучення до європейського культурного горизонту. Але в українському випадку все пішло інакше — біблійний текст стояв осторонь основного процесу творення нової літературної мови, переклади християнської писемності і досі залишаються полем для експериментів, часто дуже радикальних, залежних од належності перекладача до тієї чи тієї церкви чи секти. ( Особливості ) Для прикладу можна навести способи передачі імені одного з апостолів, євангеліста: Матвій, Матфей, Матей, Матій. Яке з них стандартне? От про імена і поговоримо в контексті мовної норми. * * * З якими проблемами ми стикаємося з погляду літературної норми, коли йдеться про біблійні назви? Перша складність у тому, що майже всі біблійні (та календарні) імена й назви з’являлися в українській мові разом з поширенням християнства, а отже, за останнє тисячоліття водночас з історичними українськими фонетичними змінами зазнавали перетворень. Це стосується найосновніших проблемних моментів передачі іншомовних власних назв загалом: ф-т, б-в, і-и, л-ль, початкового А-, подвоєння літер, закриття зіяння та под. Справжнє грецьке ім’я, що пройшло через старослов’янські переклади та українські зміни, іноді можна і не впізнати. Але, разом з тим, поруч з українізованими іменами звичайних людей, що зазнавали змін, книжна церковна традиція намагалася триматися «чистих» варіантів, тобто переважно тих варіантів, що прийшли з першими південнослов’янськими перекладами. ( Православна та католицька традиції ) З усіма цими проблемами мали справу і перекладачі християнських текстів, і звичайні мовці, котрі згадували бібілійні (й календарні) імена у відповідних контекстах. І за останнє сторіччя виробилися три основні способи передачі таких власних назв. Досить умовно їх можна поділити на «православний» (він же став на ділі світською літературною нормою, зафіксованою в словниках та підтриманою «Науковою думкою»), «спрощений» (спосіб передачі книжних імен як народних, звичайних, як у популярному перекладі Огієнка) та «католицький» (ближчий до польсько-латинської традиції). Для наочності зведу імена в табличку. ( Таблиця. Способи передачі біблійних та календарних імен ) Tags: Власні назви, Географічні назви, Правопис (18 відповідей \| Відповісти)
20 грудня, 2011
19:06 [yanek] [Посилання]	Мньохатися Чи хто знає етимологію цього слова і в яких областях крім дніпропетровської воно поширене? Tags: Діалектизми (12 відповідей \| Відповісти)
14 грудня, 2011
12:05 [yanek] [Посилання]	Друзья, право же Чи не відомо звідки пішло слово "право" в російських виразах типу такого: "друзья, право же, не стоит так бурно реагировать". Це калька з болгарської чи з французької? Tags: Фразеологізми (3 відповіді \| Відповісти)
7 грудня, 2011
09:40 [maksymus] [Посилання]	Бути правим, мати рацію, мати слушність «Часто, коли хочеться бути правим, треба перенести непопулярність». М. Драгоманов Одну поширену кумедну помилкову мовностилістичну пораду мені вдалося прослідкувати тільки до «Культури слова» О. Пономаріва. Звучить вона так: «Мати рацію, а не бути правим. В Україні є чимало людей, які через життєві обставини не могли ознайомитися ( з тонкощами рідної мови... ).» Варто звернути увагу, як автор подає заборону. Схема досить типова для пуристичних порад, вона ґрунтується на відштовхуванні від загрозливої мови та супровідних риторичних прийомах. Вислювлюється цілком слушне твердження, що вираз мати рацію через омонімічність з радіоприладом потрапляє під обстріл «дотепників», але далі робиться зовсім нелогічний перехід до твердження, що бути правим це неправильний вираз, і що його варто уникати. А прогалини цього переходу заповнюються сторонніми міркуваннями про тих, хто «дякують Вас» та вимовляють свої прізвища на російський кшталт. Таке доведення «від зворотнього» нічим не краще за глузування з рації. Насправді, ця порада відмовитися від виразу бути правим не ґрунтується ні на чому, окрім своєрідного мовного смаку Пономаріва. Вирази бути правим, мати рацію, мати слушність, ваша правда рівноцінні, цілком можуть вживатися в потрібних контекстах. Те, що вираз мати рацію може здаватися комусь незвичним, іноді потребує тлумачення (як у Фразеологічному словнику (1993, С. 474): «мати рацію — бути правим; правильно, слушно думати, говорити, діяти»), не означає, що треба забороняти вираз бути правим, або навпаки. На все є свій час та місце. Для прикладу можна навести ( численні цитати з літератури ) Tags: Фразеологізми (69 відповідей \| Відповісти)
6 грудня, 2011
11:11 [yanek] [Посилання]	Ігрень Є версії звідки взялася назва дніпропетровського селища Ігрень? Найпопулярніша така: Название Игрень (Огринь), по самой популярной версии, произошло от татарского "Огринь" - проклятое. Проклятое после крупного поражения татарского войска. "...По существующим сведениям, именно здесь, в Самарском устье, на полуострове и нескольких прилегающих островах, произошла в 1660 г. кровопролитная битва казацкого атамана Ивана Сирко с татарами. Десятитысячная орда возвращалась в Крым с добычей - "ясырем" - пленными людьми, которых продавали потом на невольничьих рынках. Среди пленных оказались и московский воевода Василий Борисович Шереметев со своими людьми. Але я не знайшов такого тюкського/татарського слова. Tags: Географічні назви (8 відповідей \| Відповісти)
17 листопада, 2011
12:08 [ivanko333] [Посилання]	Азъ Буки Веди... довідник з Культуры письменой русской речи Среди фонетических примет заимствованных слов можно выделить следующие. В отличие от исконно русских слов, никогда не начинавшихся со звука [а] (что противоречило бы фонетическим законам русского языка) (я так розумію і української мови...чи взагалі слов'янських), заимствованные слова имеют начальное а: анкета, аббат, абзац, ария, атака, абажур, арба, ангел, анафема. Питання: - Азъ Буки Веди.....Азъ - це з грецької ? Tags: Фонетика (25 відповідей \| Відповісти)