Етимологія та історія української мови Below are the 30 most recent journal entries recorded in the "Етимологія та історія української мови" journal:

[<< Previous 30 entries]

22 листопада, 2014
09:52
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Голодомор і голодомори
 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. glodomór, glodomora «той, хто голодує» (діал. glodomórz «бідак, жебрак», діал. glodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

В українській мові голодомор трапляється дуже зрідка в західноукраїнських авторів у значенні «голодуючий, бідак»: «Між кухарями ж Сей чоловік страшний голодомор» (І. Франко, переклад уривка із Афінея Фурійця «Лін»); «Раз ми підслухали, як один малий голодомор..., шукаючи на подвір’ї щось їстивного...» (Володимир Макар). Для позначення нестачі їжи були прості іменники голод з похідними. Другий компонент мор, при очікуваному і зафіксованому просторічному мір, видає книжний вплив, що зрештою знедійснив український народний ікавізм.

Осмислювати український голод початку тридцятих як спланований геноцид почали на еміґрації після Другої світової війни. Саме переосмислення голоду як цілеспрямованого знищення народу радянським режимом покликало до життя нове страшне означення. Уперше загальну назву голодомор на позначення навмисно організованого голоду в літературі використав письменник Василь Барка, котрий сам пережив ту катастрофу, в передмові «Від автора» до роману «Жовтий князь» (був надрукований у Нью-Йорку, 1963 року). Уже в 1960-70-і назва потрапила до словників (див. Рудницького, Т. 1, С. 678) і праць дослідників і публіцистів українського походження, що працювали у країнах вільного світу.

На підрадянській Україні тема Голоду і голодування була табуйована, не визнавався сам факт голоду, масштаби і причини приховувані й перекручувані, народна пам’ять витісняла страшні часи пережитого жаху яко суспільну травму. Про Великий голод почали обережно говорити тільки під час радянської «Перебудови». Сучасники пригадують, що публічно про травматичну подію насмілився виступити Іван Драч на IX з’їзді письменників улітку 1986 року. Проте на папері вперше назва голодомор з’явилася тільки в доповіді Олекси Мусієнка на партійних зборах київської організації Спілки письменників України, що була надрукована в «Літературній Україні» 18 лютого 1988 року.

Після розпаду СРСР назва тривалий час засвоювалася українською мовою як загальна; голодомор, голодомори використовували для позначення і одного, і всіх голодів, прежитих під радянською владою, 20-х, 30-х, 40-х років. В середині 90-х в Україну переїхав Джеймс Мейс, видатний американський дослідник геноциду, виконавчий директор комісії юристів та істориків при Конґресі США по Голоду в Україні. Він же привіз із собою величезну західну традицію дослідження геноциду українського народу, включно з термінологією.

На протязі першого десятиліття незалежності голодомор залишався переважно загальною назвою. В урядових документах відзначали роковини як одного найжахливішого голодомору (починаючи з указу 1993 р.), так і вшановували в останню суботу листопада «День пам’яті жертв голодоморів» (з 1998 р. досьогодні).

Офіційне відзначення 70-х роковин української трагедії суттєво змінило ситуацію в політиці і в мові. Завдяки цілеспрямованим зусиллям найбільшої тоді парламентської фракції «Наша Україна», а особисто завдяки культурно-історичним переконанням її лідера, майбутнього Президента Віктора Ющенка, Голодомор як геноцид став провідною політичною темою наступних років, навколо якої структурувалася як внутрішня, так і зовнішня політика. 7 листопада 2003 року Голодомор уперше було вжито як термін (Holodomor) у міжнародних документах у спільній заяві країн-членів ООН на 58 Генеральній Асамблеї. З ухваленням у листопаді 2006 року Верховною Радою закону «Про Голодомор 1932 — 1933 років в Україні» назва Голодомор однозначно термінологізувалася, з цього часу вона нерозривно зв’язана з політичним визначенням голоду як геноциду. (Див. докладний розбір цих подій, про активні зусилля Ющенка з політизації назви та термінологічну війну з російськими офіційними речниками: Г. Касьянов. Danse macabre. Голод 1932 —1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті — початок 2000-х), К., 2010).

У перші роки узурпації влади Януковичем про відзначення Голодомору забули зовсім. Добірка документів про геноцид українського народу зникла з офіційного сайту Президента (і не повернута в повному обсязі досі). Окремі протокольні відвідування зведеного 2008 року Меморіалу пам’яті жертв голодоморів тільки підкреслювали ставлення біло-голубого режиму до історичної події. Проте політична назва, впроваджена цілком свідомими державними комеморативними практиками, уже не могла бути спаплюжена чи відкинута. Тепер Голодомор, як геноцид українського народу, і голодомори, як штучно організовані голодування, це невід’ємна частина нашого словника.
 

Tags: ,

(Відповісти)

14 листопада, 2014
21:20
[app_s]
[User Picture]

[Посилання]

ДНК-генеалогія та терміни

Останнім часом значної популярності серед дослідників своїх родоводів набуло ДНК-тестування на Y-гаплогрупи та інше подібне. У відповідних спільнотах потроху виробилась своя внутрішня термінологія. Питання стосується одного з таких термінів.

А саме:
- людина, яка має результати, наближені до результатів іншої людини
- людина, яка має результати, що повністю збігаються з результатами іншої.

В російськомовних спільнотах використовують відповідно “приближенец” та “совпаденец”.

В малолюдній україномовній була ідея використовувати “збіженець”.


Що там, що там терміни далекі від літературної класики. Власне питання, які означення можна було б використати для вищезгаданих явищ в укр-мові? Головна вимога — лаконічність, тобто одне слово.

Tags:

(24 відповіді | Відповісти)

08:25
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Джезва і турка
 
У київських крамничках металевий кавник, посудину з ручкою для приготування кави, нині називають виключно туркою. Випадково виявив, що практично ніхто з продавців не розумів, коли їх просили показати джезву, звичну для мене з дитинства назву кавника. На варіанти звертають увагу і в художніх текстах:

        — Це у тебе спеціально для кофе маленька каструлька з держаком? — знову змінив тему Дерев’янко.
        — Ага! Турка називається. Вгорі звужена, щоб піна, коли піднімається, утворювала пробку, і аромат не втрачався даремно.
        — Маленька дуже.
        — А турка чим більша, тим гірша. Піна повинна гарно підніматися. На Сході кажуть: піна — обличчя кави!
        — Соня називає нашу таку каструльку джезва, — повідомив Шура знічев’я.
        — Певно, арабський варіант, не чув. А у мене по-турецьки...
        (Юрій Обжелян, «Останній караван», 2004)


Цікаво, джезва (тур. cezve) і турка це свідчення різного територіального вживання, чи вікового розподілу?
 

Tags:

(29 відповідей | Відповісти)

9 листопада, 2014
19:48
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Обирати/вибирати
В журналі baudolinos зібрана непогана колекція (де)мотиваторів до дня української писемності та мови. Однак декотрі поради, як на мене, викликають запитання. Пропоную почати з теми виборів:

Вибирають пиріжки з печі, а депутатів до ВР обирають

Звичайно, депутати є обранцями, але ж сам процес називається виборами. Тож не дивно, що вибирати й обирати часто вживаються як синоніми. Можливо, існують певні відтінки, наприклад, складається враження, що вибирати частіше вживається для самого процесу вибору, а обирати - для результату, тобто виборці вибирали з кількох кандидатів, і обрали того, хто став переможцем. Які ще існують нюанси?

Tags: ,

(12 відповідей | Відповісти)

4 листопада, 2014
21:38
[magadansky]
[User Picture]

[Посилання]

Шварно
Що каже сучасна наука про походження імені Шварно? Галицький і литовський князь Шварно (Шварн) Данилович (1230 - 1269) Серед князів Рюрикова роду більше ніхто так не звався. Ім'я не християнське (князя охрестили Іваном) і на слов'янське не схоже. За польськими джерелами походить від імені Сваромир або Свамир. Наскільки цьому можна вірити і як тоді пояснити фонетичний перехід -св- в -шв-?

Tags:

(11 відповідей | Відповісти)

29 жовтня, 2014
22:27
[sergius_l]
[User Picture]

[Посилання]

Самопоміч

Самопоміч це ж суржик ?

Tags: ,

(28 відповідей | Відповісти)

09:46
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Ебола
 
Коли спеціальні назви з якихось причин потрапляють до широкого загалу, з ними відбуваються цікаві речі.

Вірус Еболи, відомий вузьким фахівцям з середини 70-х років, потрапивши в інформаційний простір, почав змінювати назву відповідно до уявлень про передачу іншомовних запозичень.

В українському вжитку цікаво проявилися кілька особливостей зміни запозичень. Перша зміна завдячує тенденції невідмінювання іншомовних слів на голосний. Хоча випадок кінцевого -а формалізований тільки для запозичень з попереднім голосним (амплуа, боа, УП, § 100, п. 2), але трапляються й інші невідмінювані, переважно з французької (бра, па, Дюма, Нана), а також виникають нові випадки невідмінювання, як у рекламних назвах торговельних марок. Ця зміна перетворює лихоманку Еболи, що одержала назву від річки Ебола, на невідмінювану лихоманку Ебола. Можливо, у цьому випадку назва річки помилково сприймається як прізвище ученого.

Друга зміна зсуває наголос. Причини, чому назву Ебола інколи озвучують як Ебола, загадкові. Навряд чи тут впливає на нас звучання піренейських Éboli. Щось іще серед загальних принципів засвоювання іншомовних назв спонукає зсувати наголос.

Ще одна зміна перетворює власну назву на загальну. Завдяки поширеності, лихоманка Еболи засвоюється просто як ебола (захворіти еболою, перевіритися на еболу, вакцина від еболи).

Отже, річка Ебола, з назви якої пішов вірус Еболи, що спричняє лихоманку Еболи, уже майже забута. Невідмінюваність, наголос і апелятивація зрештою створюють хитання, наслідок яких для нормалізації назви хвороби в майбутньому ще невідомий.
 

Tags: , ,

(2 відповіді | Відповісти)

22 жовтня, 2014
09:26
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Абетка спільноти
 
Абетка етимологічної спільноти

Абетка інтерактивна. Кожна літера веде на відповідну тему.
 

Tags: ,

(5 відповідей | Відповісти)

16 жовтня, 2014
18:24
[beilendekunst]
[User Picture]

[Посилання]

Словѣне
Slavan (agls. slavian), conj. II, still sein, schweigen, σιωπαν: Mc. 9, 34. Luc. 19, 40; slavands, part., still, ήρεμος: Tim. 1, 2, 2. Ana-slavan, still werden, πανεσθαι: Luc. 8, 24. Ga-slavan, schweigen, σιωπαν: Mc. 4, 39.
(Glossarium der gothischen Sprache, by Hans Conon von der Gabelentz, 1843)

Slavan schweigen, vgl. mhl. slūr faulenzen, faulenzer, schw. dial. slummen sehr mager, schwach, norw. dial. sløyma dünn werden vom getreide, auch ags. slúma schlummer und seine verwanted (s. Pesson, Bezz. Beitr. 19, 262). Gewagt.
(Kurzgefasstes etymologisches Wörterbuch der gotischen Sprache, by Christianus Cornelius Uhlenbeck, 1900)

Slawan, vb. to be silent, be still, Mk.9. 34; Lu. 19. 40; pres. pt. slawands, quiet, 1. Тіm. 2. Der. ana-, ga-. [A.S. slawian, to be inert, slow.]
(A Mœso-Gothic Glossary, by Walter William Skeat, 1868)

Тобто, самоназва словен була вочевидь запозичена у готів і вочевидь була подібна до словенської назви німців, чудасія.

Tags:

(2 відповіді | Відповісти)

6 жовтня, 2014
19:44
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Слоні
 
Підгледів у спільноті by_mova цікаву тему про слонів. Відомий нам зараз як слон (мн. слони, р. в. слона), елефант цілком міг мати іншу форму в сучасній мові.

Походячи з прасл. *slonъ, він мав через ікавізм набути форми слін. Такий варіант на підросійській Україні був найпоширеніший, зафіксований у словниках кінця XIX — першої третини XX ст. (від Уманця-Спілки до Ізюмова). Як приклад, відома назва байки Л. Боровиковського: «Слін, Свиня і звірі».

З другого боку, польський słoń вплинув на пом’якшення кінцевого приголосного. І з XVI-XVII ст. в текстах, переважно західноукраїнських, постійно трапляється слонь (мн. слóні, р. в. слоня). Для прикладу з різних сторіч, Беринда відмінює слóнями, Антоній Радивиловський в перекладі «Римських діянь» має слоня: «Был еден император, который в оборѣ своей мѣл слоня». Слоня подає в словнику О. Партицький. У такій формі слона вивезли навіть на еміґрацію: «Пишуть на еміграції і „Антон“ — не „Антін“, „Симон“ — не „Симін“, „слонь“ — не „слін“, „Дон“ — не „Дін“ тощо».

Проте, схоже, посередній варіант — *слінь з ікавізмом і пом’якшенням водночас — так і не встиг утворитися. А потім у літературній мові ікавізм знедійснився, і зрештою слон прислонився до книжної мови, без ікавізму й кінцевого пом’якшення. Проте ще сто років тому були відкриті й інші можливості.
 

Tags:

(11 відповідей | Відповісти)

30 вересня, 2014
11:57
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Дорогий і дешевий
 
Дуже часто означення «дешевий» (недорогий, недостатній та под.) замінюють, щоб позбутися неґативних відтінків значення: бюджетний, соціальний, демократичний, економічний (економний). Бюджетний смартфон, соціальний тариф, демократичний магазин, економічний варіант. Відбувається підміна ніби новими смислами, що додають виправдання чи пояснення дешевизни.

З другого боку, «дорогий» теж замінюють на кращі відповідники, так само виправдовуючи смисловим додатком високу ціну: елітний, ексклюзивний, європейський, люксусовий. Елітний будинок, ексклюзивний одяг, європейський ремонт (євроремонт), люксусовий готель.

Які ще пригадаєте прикметники для дорогий і дешевий?
 

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

24 вересня, 2014
16:01
[pan_kotsky]
[User Picture]

[Посилання]

Наголошене окання
А як називається явище, коли наголошене а в слові переходить майже в о?

дав - дов
став - стов
і т.ін.

І як би окреслити його поширення? Я таке на Черкащині спостерігаю.

Tags: ,

(13 відповідей | Відповісти)

5 вересня, 2014
12:24
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Приїжджати-приїздити
 
На початку літа кілька десятків українських користувачів ЖЖ перебралися на паралельну соціальну мережу Дрімвідт з аналогічною платформою для блоґів. Рекомендую спільноту для обговорення широкого кола мовних питань — Мовознавство.

Цікавою виявилася перша ж тема про синоніми приїздити і приїжджати. В українській вони вживаються взаємозамінно. Якщо перше дієслово могло бути утворене звичним чином приѣздъ — приѣздити, то в другому з праслов’янського сполучення *здj спершу мала виникнути африката ждж, що в сучасній мові стоїть при чергуванні зд — ждж (див. УП, § 80, п. 5): *приěздъ — відіменникове дієслово *приěздити — похідний інфінітив *приěздjати — сучасне приїжджати.

Обидва дієслова фіксуються вже в староукраїнській мові. Африката ждж, складна для написання через відсутність символу для потрібного звука дж, мала орфографічно варіанти жч, жчж, в рос. мові зж. Саме вона лежить в основі укр. дощ (прасл. *dъždžь, рос. дождь), дріжджі (рос. дрожжи), їжджу (рос. езжу), зовсім втрачена у віжки (рос. вожжи).
 

Tags: ,

(1 відповідь | Відповісти)

19 серпня, 2014
04:10
[irengloria]
[User Picture]

[Посилання]

Злободенне мовознавство
Чудовий поетичний виклад правила відмінювання іменника "Хуйло" :-)

Tags: ,

(7 відповідей | Відповісти)

17 серпня, 2014
00:52
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Комора і камера
Originally posted by yanek at Комора і камера
Цікаво, що комора і камера мають спільне коріння.

комо́ра

"кладовая", также камо́ра, укр. комо́ра, русск.-цслав. комора, сербохорв. ко̀мора "палата, камера, кладовая, чулан", словен. kоmо̑rа, чеш. komora "палата; кладовая", слвц., польск. kоmоrа, диал. kómora, в.-луж., н.-луж. kоmоrа. Стар. заимств. из греч. καμάρα "свод" (судя по ударению), а не из лат. саmеrа или саmаrа; см. Фасмер (RS 5, 144; ИОРЯС 12, 2, 244; Гр.-сл. эт. 93), Преобр. (I, 289) против Бернекера (1, 555 и сл.), Романского (JIRSpr. 15, 108 и сл.; RЕS 2, 52). Ср. также франц. chambre. Тюрк. посредничество невозможно, вопреки Ханушу (РF 1, 464). Заимствование др.-русск. комара "свод" произошло позже, чем комо́ра.

http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-5706.htm

Лат. саmеrа  походить від грецького καμάρα.

Хоча араби натякають, що
саmеrа  походить від арабського слова “qamara” ("qamara" в перекладі з арабської означає "темна або окрема кімната").

Tags:

(Відповісти)

22 липня, 2014
10:48
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Шуміла троща
 
У літературній українській мові немає одного слова на позначення корабельної аварії, корабельної катастрофи, розбиття корабля (рос. кораблекрушение, англ. wreck, shipwrecking, фр. naufrage). Проте впливові мови змушують раз у раз ентузіастів пропонувати публіці власні варіанти. Одну з таких спроб викувати український відповідник можна бачити в експериментальному словнику Кримського (1924-), де упорядники, схоже, просто вигадали та скалькували навмання кілька слів для перекладу: рос. Кораблекрушение — троща, потрощення, розбиття, аварія корабля, кораблегибель, кораблегин.

Чому виникає підозра про вигадування навмання? Бо запропоновані переклади не трапляються в літературі, яку могли мати упорядники, а також добре видно прозору логіку наївних пуристів крушити-трощити-троща, гинути-кораблегибель-(*кораблезагин)-кораблегин. При цьому наявність власне української народної трощі «очерет, тростина» кувальники зовсім не брали до уваги, при швидкому вигадуванні завжди не до того.
 

Tags:

(Відповісти)

12 липня, 2014
14:07
[beilendekunst]
[User Picture]

[Посилання]

Кінцевини
Куди поділися українські руци і нози, чому маємо замість них руки і ноги? Коли і нащо втратили правильні кінцівки?

Tags:

(10 відповідей | Відповісти)

7 липня, 2014
23:38
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Хуйло
Добро дня!

Цікавить значення і етимологія цього популярного і вже політичного слова.

Чи правильно я розумію, що воно може означати лише особу? На відміну від його кореня.

Чи можливо таке, що раніше воно звучало (і звучить у деяких слов*янських мовах) як "хуйдло"?

Знайшов таку інформацію:

"Тим часом, мовознавці припускають, що таке слово вживали ще до нашої ери. Таку гіпотезу підтримує 55-річний етимолог Інституту української мови НАН України Ігор Бурковський.

"Цілком можливо, що цьому слову кілька тисяч років. Воно наявне в усіх мовах слов'янських народів Росії, Польщі, Чехії, Словакії, Хорватії. Слово означає чоловічий статевий орган. За версією сучасних етимологічних словників, "хуйло" очевидно утворене від слово "хвоя", типу голка хвойного дерева. Тому саме через це слово "хуйло" набуло негативного значення. Так називають дурних людей, які викликають недобрі емоції. Не виключено, що за декілька років нецензурні слова почнуть вписувати до словника української мови", - пояснив кандидат філологічних наук Бурковський."

З цього випливає, що "хвойда" і "хуйло" - спільнокореневі?

Tags: ,

(7 відповідей | Відповісти)

24 червня, 2014
15:49
[lindagraciela]
[User Picture]

[Посилання]

Кобилянський "Гуцульский говір"
Будь ласка - чи має хтось Кобилянського «Гуцульський говір і його відношення до говору Покуття» (1928) у електроному вигляді? дуже треба! дякую заздалегідь!

(Відповісти)

13:49
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Датчанин
«Датчанин добре жеребцює». Іван Котляревський
«Мене носив проклятущий пароход у Шведчину й Датчину». Тарас Шевченко


У назвах осіб за місцем проживання або національністю давній суфікс -анин/-чанин в останні десятиліття суттєво втратив свою продуктивність, у сучасній українській мові існує тенденція віддавати перевагу активнішому форманту -ець. У багатьох випадках з варіантами (луганець-луганчанин, дніпропетровець-дніпропетровчанин) завдяки шкільному пуризмові частіше можна почути полтавець, житомирець, ніж полтавчанин, житомирянин. Виняток, де суфікс -анин/-чанин тримається впевнено, становлять назви, утворені від основ, що закінчуються на -ць, -цьк/-ськ (вінничанин, лучанин, мінчанин) та нечисленні традиційні, які історично не мають варіантів з -ець (киянин, сумчанин, роменчанин). Cуфікс -чанин є похідним від -анин, виник завдяки морфологічному перерозкладу основи.

Особливе місце посідає назва датчанинCollapse )


Хліб «Датський». Цінник у київському магазині, жовтень 2014 р.


У новій українській мові староукраїнська книжна традиція називати жителів Данії датчанами була продовжена в найпершій же публікації «Енеїди» Івана Котляревського. Хоча в cтихійних і планованих мовних змінах у наступні три століття змінився його історичний напарник, англичанин, цей особливий етнонім, завдяки перебуванню на периферії мови, залишається незмінним і при досить потужних сучасних ідеологічних спробах його уніфікувати з іншими назвами з суфіксом -ець. І коли хтось з наших сучасників уживає назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступає по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті.


ПриміткиCollapse )
 

Tags: , ,

(Відповісти)

27 травня, 2014
20:06
[nik_adams]
[User Picture]

[Посилання]

Масляне масло
Розумію, що зовсім не в тему спільноти, але наболіле. Допоможімо нашим ЗМІ та представникам влади знайти адекватний відповідник фразі "забезпечити безпеку". Вже всі вуха пов'яли.


Posted via m.livejournal.com.

Tags:

(93 відповіді | Відповісти)

20 квітня, 2014
17:01
[androsland]
[User Picture]

[Посилання]

Заспів "ой"
Підкажіть, будь ласка, чи виділяється в народних піснях заспів "ой" комою? Для прикладу, "Ой, лопнув обруч" чи "Ой лопнув обруч"?

Tags:

(3 відповіді | Відповісти)

14 квітня, 2014
00:35
[yanek]
[User Picture]

[Посилання]

Поребрик vs Бордюр
[13 Apr 2014|11:45pm]
Доброго дня!

Чи не підкажете як у вашому регіоні називають те, що ми в Січеславі називаємо - бордюр?
Бо я зустрічав, наприклад, на львівських торгових сайтах назву "поребрик".

Я так розумію - це просто назва товару, а не народна назва.

Tags: ,

(20 відповідей | Відповісти)

11 квітня, 2014
18:06
[vpasty_vgoru]
[User Picture]

[Посилання]

Мовознавці, допоможіть перекласти
Originally posted by vpasty_vgoru at Мовознавці, допоможіть перекласти

                                           Цитата з книги А. Лизлова "Скіфська історія" 1692 р.
                                           Описується татарська навала 1237-1241 рр. на Київ.


"''Окаянный же Батый паки собрав многое воинство прииде к Киеву'' (...)
И тако погании всеа России стольной град Киев взяша 9, церкви Божии разориша, а град и селение огнем попалиша, людей единых изсекоша, а иных плениша, и все государство Киевское в ничто обратиша'." (с) Лызлов

Я так переклала:
«Окаянний Батий, зібравши велике військо, прийшов до Києва (…)
І так погани всієї Русі стольний град Київ взяли, церкви Божі розорили, а град і поселення вогнем спалили, людей одних посікли, а інших – полонили, і всю державу Київську в ніщо перетворили» (с) Лизлов

Мені важливий не дослівний переклад, а суть написаного, бо опонент оте "людей единых изсекоша" використовує для доказу тези про «общерусскую/общеруськую народность".
Хочу з'ясувати чи я правильно переклала цитату Лизлова по суті.

п.с. Якщо звертаюся не за адресою, прошу підказати куди мені піти :)
Може є якісь профільні спільноти?  Наперед всім дякую.

(13 відповідей | Відповісти)

19 березня, 2014
01:19
[app_s]
[User Picture]

[Посилання]

Позаяк
Як вийшло, що позаяк, замість бути синонімом до поза тим чи не зважаючи на вийшло синонімом до тому що, так як?

Зважаючи на заперечувально-оминаючу сутність поза, наче б мали бути перші варіанти.

Tags: ,

(Відповісти)

8 березня, 2014
20:50
[maksymus]
[User Picture]

[Посилання]

Армія та військо
 
У середині 90-х я працював з одним літературним редактором, якого досі вважаю носієм взірцевої української. Як і будь-який редактор, він мав набір улюблених правок-пунктиків, обґрунтованість яких мені видавалася слабкою чи незрозумілою. Однією з таких правок було семантичне розведення іменників армія та військо. Якщо в тексті йшлося про українські збройні сили, то він завжди виправляв їх на військо, якщо про російських аґресорів, то всі інші назви негайно виправлялися на армія.

Тоді я посміювався над таким виправленням, але як же був здивований, коли нещодавно почав помічати за собою, що скоріше назву армією російську армію, а військом українське військо.

Чи трапляються десь подібні поради стосовно вибору назв збройних сил?
 

Tags: ,

(12 відповідей | Відповісти)

28 лютого, 2014
13:53
[almukantar]
[User Picture]

[Посилання]

Баняк
Можливо хтось знає походження слова баняк? В етимологічному словнику Мельничуку його немає.

Tags:

(11 відповідей | Відповісти)

27 лютого, 2014
12:23
[Alex Tsikavyi]
[User Picture]

[Посилання]

Щастя
Якось не задумувався, що це настільки сталий вираз.

(2 відповіді | Відповісти)

10 лютого, 2014
13:24
[Володимир Канєв]
[User Picture]

[Посилання]

Відмінювання займенників
Завжди цікавило питання співіснування паралельних відмінкових форм займенників.
Чому така варіативність? Як так склалося? Чи є якісь поради щодо вживання тої (може - тієї) чи тої форми?
А в місцевому відмінкові однини які закінчення обирати? Десь читав, що нібито відмінювання за зразком давального було привнесено із західноукраїнського варіанту літературної мови, а східні українці так ніколи не говорили й не писали. Чи розумно в цьому випадку відмінювати за так званим "давнім" зразком, уникаючи омонімічності? Як бути з формами чиєму - чийому, своєму - свойому - свому в Д.в. однини?
Будьте ласка, допоможіть розкласти все по полицях. 

Tags: ,

(1 відповідь | Відповісти)

8 лютого, 2014
18:54
[Alex Tsikavyi]
[User Picture]

[Посилання]

Руна гаєм гула
Цікаво, яка етимологія у слова руна, яке в даному випадку означає "луна" у вірші Шевченка.
Я так розумію, воно утворилося від "луни"?

І звідки таки пішов "гай"? Про те, що він є у всіх слов*ян зрозуміло, але від якого слова він утворився?
Однокорінне "гаяти час" пішло від "гаю"?

Tags:

(3 відповіді | Відповісти)

[<< Previous 30 entries]

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.      Розроблено LiveJournal.com