maksymus_vote ([info]maksymus_vote) wrote in [info]ua_etymology,

Опитування про правописні зміни

 
П’ятнадцять проблемних пунктів, які найчастіше зустрічаються в проектах реформування української літературної норми.


Poll #1463903 orthography
Open to: All, detailed results viewable to: All, participants: 171

Відмінювання іншомовних слів на -о (кіно, метро, депо, казино)

View Answers
впровадити як нову єдину норму (метра, депа)
32 (18.9%)
впровадити як паралельний варіант (і кіно, і кіна)
65 (38.5%)
впровадити відмінювання тільки для власних назв
7 (4.1%)
не треба змінювати норму
64 (37.9%)
байдуже
1 (0.6%)

В іменниках третьої відміни у родовому відмінку однини (радості)

View Answers
впровадити єдине закінчення -и (радости)
34 (20.1%)
впровадити закінчення -и як паралельний варіант
48 (28.4%)
не треба змінювати норму
81 (47.9%)
байдуже
6 (3.6%)

У словах грецького походження на місці θ [th], незалежно від шляхів запозичення

View Answers
впровадити т як нову єдину норму (етер, катедра, ортографія)
26 (15.5%)
впровадити т як паралельний варіант (і ефір, і етер)
59 (35.1%)
не треба змінювати норму
81 (48.2%)
байдуже
2 (1.2%)

Літеру и- перед н та р (інший, ірій) та у вигуках і іншомовних словах

View Answers
впровадити як нову єдину норму (инший, ирій)
22 (13.0%)
впровадити як паралельний варіант
39 (23.1%)
впровадити тільки перед р та у вигуках і іншомовних словах
5 (3.0%)
впровадити тільки у вигуках і іншомовних словах
5 (3.0%)
впровадити протетичні г чи в, коли потрібно (гинший, вирій)
7 (4.1%)
не треба змінювати норму
86 (50.9%)
байдуже
5 (3.0%)

Подвоєння літер (тонна, манна, ванна, гетто)

View Answers
впровадити неподвоєння як норму (тона, мана, вана, гето)
23 (13.7%)
впровадити неподвоєння вибірково (тона, але ванна)
24 (14.3%)
впровадити неподвоєння тільки у власних назвах
10 (6.0%)
не треба змінювати норму
68 (40.5%)
впровадити подвоєння ще й у деяких інших словах (піца, лобі)
36 (21.4%)
байдуже
7 (4.2%)

«Правило дев’ятки»

View Answers
потрібно поширити на іншомовні власні назви
51 (31.5%)
не потрібно поширювати
51 (31.5%)
потрібно відмовитися від цього правила і для загальних слів
15 (9.3%)
байдуже
45 (27.8%)

Для передачі іншомовного дифтонга au (аудієнція, автор)

View Answers
впровадити нову єдину норму -ав- (авдієнція, авдиторія, Фавст)
17 (10.1%)
впровадити -ав- частково (авдієнція, але Фауст, Пауль), або прийняти як паралельний варіант
73 (43.2%)
не треба змінювати норму
77 (45.6%)
байдуже
2 (1.2%)

Апостроф після губних (бюро, бюджет, вестибюль)

View Answers
впровадити як єдину нову норму (б’юро, вестиб’юль)
16 (9.5%)
впровадити частково (б’юро, але Мюнхен), або прийняти як варіант
34 (20.1%)
не треба змінювати норму
115 (68.0%)
байдуже
4 (2.4%)

Всередині слів іншомовного походження на місці -ia-

View Answers
впровадити нову єдину норму -ія- (соціяльний)
25 (15.0%)
впровадити -ія- частково тільки у конфесійній сфері (уніят, парафіяльний)
14 (8.4%)
впровадити -ія- як паралельний варіант
47 (28.1%)
впровадити -ия- (як християнин, диявол)
17 (10.2%)
не треба змінювати норму
64 (38.3%)
байдуже
0 (0.0%)

Букву й у запозичених словах майя, фойє, Фейєрбах та под.

View Answers
більше не писати (мая, фоє, Феєрбах)
61 (36.3%)
не треба змінювати норму
101 (60.1%)
байдуже
6 (3.6%)

Слово «проект» та похідні

View Answers
потрібно змінити на проєкт
28 (16.7%)
потрібно впровадити проєкт як паралельний варіант
27 (16.1%)
не потрібно змінювати
109 (64.9%)
байдуже
4 (2.4%)

Назву «Європа» та похідні

View Answers
потрібно змінити на Европа
25 (14.9%)
потріно впровадити Европа як паралельний варіант
39 (23.2%)
не потрібно змінювати
100 (59.5%)
байдуже
4 (2.4%)

При передачі іншомовних власних назв пріоритетом має бути

View Answers
точне дотримання фонетики першої мови
49 (29.3%)
увага до української фонетики, зручності вживання і традиції
112 (67.1%)
байдуже
6 (3.6%)

Майбутній список слів з літерою ґ, окрім перерахованих у правописі,

View Answers
має включати всі загальні і власні назви іншомовного походження з літерою g, з грецизмами включно
32 (19.2%)
має включати загальні і власні назви іншомовного походження, за винятком грецизмів
51 (30.5%)
має включати тільки власні назви іншомовного походження
33 (19.8%)
має обмежитися тільки вже перерахованими словами
27 (16.2%)
ця літера не потрібна
17 (10.2%)
байдуже
7 (4.2%)

Реформа правопису

View Answers
потрібна негайно
37 (21.6%)
потрібна, але не на часі
83 (48.5%)
не потрібна
46 (26.9%)
мені байдуже
5 (2.9%)



Посилання вітаються: <lj-poll-1463903>, http://community.livejournal.com/ua_etymology/212319.html


Опитування завершене. Обговорення підсумків.
 
Tags: Правопис

  • Post a new comment

    Error

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 440 comments

[info]libellule_fun

September 29 2009, 06:27:28 UTC 2 years ago

Особисто мене від Европи та диференціялу тіпає.

[info]zhouck

September 29 2009, 08:39:26 UTC 2 years ago

Випий валер'янки.

[info]nyur

September 29 2009, 06:29:58 UTC 2 years ago

а мене від етеру і метра.

[info]iiiosoba

September 30 2009, 19:39:48 UTC 2 years ago

мене від "метро" "кіно"

[info]hector_von_kyiv

September 29 2009, 06:31:10 UTC 2 years ago

А мене від иншого і б'юра.
Давайте об'єднаємося в support group і пройдемо "12 кроків".

[info]libellule_fun

September 29 2009, 06:49:33 UTC 2 years ago

Ну я і до Гемінґвея з гобітом у Гельсинках не можу звикнути, бо [г] - це аж ніяк не [h], щоб там не намагалися мені розповідати.
Марш протесту! Дайош! Вдаримо автопробєґом!

[info]cesar_georgiy

September 29 2009, 07:06:49 UTC 2 years ago

А спробуйте когось, в кого в мові немає "г" навчити її вимовляти. От і подивимось чи "г" це "h", чи ні.

[info]6rnina

2 years ago

[info]zhouck

2 years ago

[info]zhouck

2 years ago

[info]raw_stick

2 years ago

[info]raw_stick

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

Deleted comment

[info]drundia

2 years ago

[info]harnack

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]zhouck

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]cesar_georgiy

September 29 2009, 07:09:32 UTC 2 years ago

Географічні назви:

Еспанія або Еспаньа (замість Іспанія), Европа або Еуропа (замість Європа), Лісбоа або Лішбоа (замість Лісобон)...

[info]hector_von_kyiv

September 29 2009, 07:12:46 UTC 2 years ago

Re: Географічні назви:

Це входить до третього з кінця питання.

[info]ryba_moja

2 years ago

[info]6rnina

2 years ago

[info]cesar_georgiy

September 29 2009, 07:14:46 UTC 2 years ago

А ще впровадити літерку "х" перед "ф", щоб було хочь щось зі східних діалектів, а не з галичанського. Наприклад як говорять на Слобожанщіні - "Хфанєра".

[info]libellule_fun

September 29 2009, 07:20:18 UTC 2 years ago

хванера, хвілософ і хвартух, але фіртка, як кажуть на Черкащині :))

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maryxmas

2 years ago

[info]6rnina

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]andrij

2 years ago

[info]andrij

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]andrij

2 years ago

[info]irha

2 years ago

[info]irha

2 years ago

[info]0ld

September 29 2009, 07:59:27 UTC 2 years ago

не знаю, що таке правило дев'ятки, на інше відповів

[info]hector_von_kyiv

September 29 2009, 08:05:55 UTC 2 years ago

"Правило дев’ятки" вчить нас, що буква "и" пишеться в загальних назвах іншомовного походження після 9 приголосних "д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р"

[info]0ld

2 years ago

[info]otar

September 29 2009, 08:30:11 UTC 2 years ago

Консерватизм із нашого люду так і пре :)

[info]libellule_fun

September 29 2009, 08:35:06 UTC 2 years ago

Ну так для революції теж повинні буть якісь передумови, а не голе бажання когось захистити чергову докторську.

[info]otar

2 years ago

[info]raw_stick

2 years ago

[info]zhouck

2 years ago

[info]pani_grunia

September 29 2009, 09:07:23 UTC 2 years ago

у кількох випадках я за паралельні форми (кіна, метра, пальта, катедра, етер).

деякі словоформи мною не сприймаються органічно в усному мовленні, і їх взагалі вживають одиниці, хіба коли зачитують з листка доповідь (виходять в коридор - і знову кажуть "любові", а не "любови"). "ирій" для мене взагалі якесь мертве слово, бо бачила його лише на письмі. (на моїй батьківщині до всього чіпляють протетичні. хоча одна з бабусь була із земель, де говорили "на ульицю", "оріхи").
з "проектом" часто бувають колізії - і "проєкт", і "прожект". в усному мовленні десь у телевізорі чи на круглому столі мене це не нервує, на письмі - злегка. тобто мої преференції напевно хаотичні й упереджені, але не надто консервативні.

мені хотілося б, щоби словники фіксували побільше варіантів того, що існує в усному мовленні, в новітній літературі. інакше правопис для людей буде надто "теоретичним". це на тлі того, що джерел еталонного мовлення і письма зараз практично немає, всюди лажа.

[info]maksymus

September 29 2009, 09:25:16 UTC 2 years ago

Щоб не ускладнювати і не нав’язувати відповідь, часто не зазначав окремі проблемні місця: Пежо — Пежа, Руссо — Русса? Какао — ?
А взяти приклади на «правило дев’ятки» у власних назвах, які перетворюють іноземні імена на щось питоме: Дик (Дік), Крис (Кріс), д’Отрив (Отрів).


>джерел еталонного мовлення і письма зараз практично немає, всюди лажа

Оце справжня вихідна точка сучасних правописних дискусій. Адже всі розуміють, що мовна норма, хоч сучасна, хоч змінена, ще має бути нав’язана. А значить, ріж-убивай.

[info]harnack

2 years ago

[info]harnack

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]harnack

2 years ago

[info]wissenstein

September 29 2009, 10:05:14 UTC 2 years ago

Додати б до алфавіту літеру ў: Фаўст, Шерон Стоўн, Паўль, Еўропа.

[info]promonaut

September 29 2009, 10:40:51 UTC 2 years ago

Але перед тим повернути радянські війська в НДР....

[info]promonaut

2 years ago

[info]promonaut

2 years ago

[info]promonaut

2 years ago

[info]promonaut

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]yitnaechani

September 29 2009, 11:06:55 UTC 2 years ago

0. Можна було б ще додати літеру "ў" для позначання звуку [w], як ў білоруській мові. (воўк, бачыў, кроў) Ато виходить, що звук є, а літери - нема.

1. Метро, кіно та кофе IMHO слід відмінювати, як і інші слова середнього роду. В інших слов'янских мовах (словацька, чеська, сербсько-хорватська, тощо) от саме так і роблять. Євро -> євра -> євр.

2, 4. Оце мені якось байдуже, хоча я й звикла до "і", але, якщо доведеться, без проблем прийму й інший варіант.

5. Байдуже. Хоча от, наприклад, ў сербській AFAICR спрощення відбувається в усіх іншомовних словах: гето, хеленистички, Џесіка.

7. Чому б, ўзагалі, не зробити -аў-, як ў білоруській? Аўтор, аўдієнція. Це IMHO вирішить ўсі питання.

9. Не принципово. Хоча от, наприклад, ў білоруській використовується -ія-.

12. Європа, Євген, євангеліє, Єгипет, ієрогліф, - тут ўсе залежить від того, як передавати грецькі слова, що починаються на ε-, ιε-. Перші можна було б писати через є-, а другі через іє-.

13. Просто брати власні назви з москальської - це якось тупо. Ўзяті з москальскої слова: Даньтянь, Хіросіма та Енхело - вони й приблизно не передають справжнє ориґінальне звучання цих слів.

14. IMHO Велярна g (не має значення, вибухова чи фрикативна) має передаватися виключно літерою ґ; а ларінґальна г має використовуватися тільки для передачі ларінґальних фрикативів [h] та [ɦ].
PS Доречі, треба ж ще буде щось зробити з увулярними [ɢ] та [ʁ]. О_о

15. IMHO Не треба нікуди поспішати. Треба ўсе чітко зважити, щоб не наламати ще більше дрів.

[info]wissenstein

September 29 2009, 11:27:31 UTC 2 years ago

Греки читають ε- як [je]?

[info]drundia

2 years ago

[info]ponedilok

September 29 2009, 12:09:16 UTC 2 years ago

Ти диви, які наші жежисти консервативні.

[info]diversey_ua

September 29 2009, 12:43:07 UTC 2 years ago

впровадити протетичні г чи в, коли потрібно (гинший, вирій)

а коли це "вирій" встиг перестати бути нормою?

[info]maksymus

September 29 2009, 13:05:12 UTC 2 years ago

Це норма, просто приклад для цього пункту. Можна було б сформулювати складніше.

[info]drundia

September 29 2009, 14:01:22 UTC 2 years ago

Апостроф після губних (бюро, бюджет, вестибюль)
Пропоную форми без пом’якшення й без йотування: буро, буджет, вестибуль.

Також пропоную до власних назв застосовувати символи для позначення умлявтів. Для візуальної точності (пор. зі збереженням подвоєнь у власних назвах)

О так, всі слова на один голосний — відмінювати. Жіночого роду за парадигмою першої відміни (саме через це зберегти форму на -і в третій відміні), середнього й чоловічого за парадигмою другої відміни. Слова на збіги голосних здебільшого не відмінювати (може у+голосний та і+голосний), спочатку щось між голосними засунути, або стягнути їх.

Серед іншого: нормалізувати тверді й м’які «л».

Дуже цікаве слово «Європа», може краще навпаки, запровадити протезу в усі слова перед [е].

З дев’яткою думав про германські мови. Їхній короткий «і» має обнижену артикуляцію порівняно з довгим, можливо відповідно до нього треба активніше икати, а відповідно до довгого — ікати.

[info]stonedream

April 2 2010, 22:18:40 UTC 2 years ago

>буро, буджет, вестибуль.
Перехід ю->у після губних приголосних — не дуже типове явище. Йотована вимова тут якраз є найкращим варіантом, хоча, безумовно, трапляються різні варіанти вимови — хтось пом'якшує губні навіть там, де пишеться апостроф, а хтось йотує там, де апострофа нема. В принципі, в ряді випадків можна було б запровадити паралельне написання з апострофом і без апострофа.

>Серед іншого: нормалізувати тверді й м’які «л».
Як у словах «латимерія» й лятимерія»? Було б непогано звести їх до якогось єдиного написання, а твердість/м'якість позначати надрядковим знаком (необов'язковим): «л́атимерія».

[info]drundia

2 years ago

[info]stonedream

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]stonedream

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]stonedream

2 years ago

[info]vassanta

September 29 2009, 14:09:50 UTC 2 years ago

Щодо правила дев'ятки - тікі за одне "пианисимо" я, як недовчений, але скрипаль, готова вбити жорстокою мукою. Це раз.

Два - в японській мові має бути "сі" при транслітерації і "ші" при транскрипції. І жодних "ши", "жи", "зи", та інше - в японській мові просто _відсітній_ звук "и". Тому в будь якому разі вищезгадане правило тут використовувати не можна.



Щодо питання "При передачі іншомовних власних назв пріоритетом має бути", то його ставити так:
- якшо фонетика іноземної мови досить близька до української і транскрипція просто передається засобами нашої мови, то дотримуватись треба фонетики початкової мови (приміром - та сама японська);
- якщо з фонетика дуже відрізняється від української, то треба зважати на нашу фонетику (скажімо, китайська з її 4-ма тонами, або одна з африканських, де багато клацаючих та свистячих звуків).

І третьою частиною питання - є така штука, як усталені географічні назви. Я вважаю, що змінювати їх не доречно, бо в зміненому вигляді вони можуть настільки відрізнятись від усталених, що без словника просто неможливо буде зрозуміти про що йдеться.



Щодо літери ґ сказати нічого не можу - я не обізнана з цим питанням настільки, щоб дати якусь відповідь.

[info]drundia

September 29 2009, 14:14:43 UTC 2 years ago

Отож, у японців звук [и] відсутній, і вони його сприйматимуть саме як свій [і], бо ці два звуки схожі. В українському «ші» ш навіть натяку не має на ту м’якість, що є в японській. Та й треба зауважити, що нині японізми часто йдуть через посередництво англійської.

[info]vassanta

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]vassanta

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]vassanta

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]vassanta

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]solaratmosphere

September 29 2009, 15:42:30 UTC 2 years ago

я б більшість ввела як паралельний варіант

[info]andrij

September 29 2009, 16:35:43 UTC 2 years ago

змінювати, ясна річ! ))

[info]pentapodiambea

September 29 2009, 20:16:12 UTC 2 years ago

Відчуваю, що з часом сама стаю дедалі консервативнішою :)

Вже давно відкинула "любови" (випробувавши на практиці). Щодо "иншого", то там справді, схоже, звучить щось схоже на "и", але це, мабуть, зумовлене артикуляційно, і таких слів небагато, то чи варто робити тут революцію? Хоча я б ввела це як паралельний варіант (я взагалі в більшості пунктів висловилася за паралельні варіанти). Щодо відмінювання "метра", то я виходжу з того, що, з суто прагматичного погляду, відмінювання в українській мові однозначно краще за невідмінювання, тому варто відмінювати все, що дозволяє себе відмінювати. На заваді, правда, стоїть традиція, але вона в нас, на щастя, не така сильна, як подібна традиція в російській мові, і її варто помаленьку розхитувати. "Метро", "кіно" і ще певно кілька слів має вже стійку традицію відмінювання в народній мові. Тому їх можна було б сміло узаконити.

Загалом мені здається, що відмінювання запозичених іменників на -о, правило дев'ятки і передача проривного "g" фрикативним "г" - свідчення асиміляції, "засвоєння" українською мовою слова. Але, з другого боку, хто сказав, що всі запозичення мають повністю асимілюватися? Таку тенденцію мають тільки дуже часто вживані слова (якими власне і є кіно з метром). А прізвища взагалі не варто асимілювати (хоча тут теж можливі винятки). Дізель був німець, і його вже не засимілюєш. А от дизель як пальне - це вже щиро українське слово, і неважливо, звідки воно в нас взялося. З тієї ж причини не варто повертати "ґ" в широковживані слова типу "організація" і под., бо вони вже цілковито "українізувалися". А от в прізвищах "ґ" варто лишати.

Крім того, правопис, на мою думку, мав би радше регламентувати входження нових запозичень в українську мову, і якомога менше рухати вже узвичаєні варіанти.

І ще хочу одну річ сказати: мене страшенно разить фундаменталізм в мовних питаннях: одні кричать "ненавиджу етер!", другі "геть Хемінгуея!" Причому аргументи наводять рідко. Просто ненавидять і все. Хоч кожен з контроверсійних пунктів має свої суттєві "за" і "проти", але прихильники того чи того пункту здебільшого бачать тільки своє "за", а всі "проти" сприймають не як добросовісний аргумент, а як ворожі підступи і навпаки, своє "проти" як суттєве, а чуже "за" - як якийсь софізм, як не щось ще гірше. Тому при буянні правописних холіворів фактично нема дискусій, з яких можна хоч щось почерпнути. А такі дискусії могли б бути цікавими і корисними.

[info]maksymus

September 30 2009, 06:31:12 UTC 2 years ago

Можливість впровадження паралельних варіантів у кожному випадку потребує окремого обговорення. Тому що це іноді випадок, схожий на відмінки -ові/-у (навіть в одному реченні припустимо вживати варіанти), іноді можливість уникнути повторів (на кшталт синонімів), а іноді варіанти можуть мати яскраве стилістичне навантаження. Чи можна уявити в одному (нейтральному!) тексті одночасно відмінювання і невідмінювання кіно і кіна, або -іа- і -ія-, проєкт чи проект? Навряд чи. А значить, припустимість паралельних варіантів тут матиме певні обмеження (рамки тексту, розділу, статті, книги?). І наш фундаменталізм цілком може призвести не до прийняття і згладжування суперечностей, а до фактичного збільшення фронту війни редакторських правок. (Певен, що постійно стикаєтесь з практикою редакторської заміни у-в, і-та-й, паралельних відмінків.)

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]menix

2 years ago

[info]otar

2 years ago

[info]web_satyr

September 30 2009, 09:00:45 UTC 2 years ago

шкода, у нашій країні проґрес мови (як і політики, економіки) неможливий. Совок ще у головах заміцно сидить

[info]maksymus

September 30 2009, 11:14:05 UTC 2 years ago

А я б сказав, на щастя.

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]irengloria

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]stonedream

2 years ago

[info]foodformind

September 30 2009, 19:02:33 UTC 2 years ago

Мені здається, що ці всі питання мають вирішуватися фахівцями, а реформа повинна включати величезну пояснювальну (обґрунтувальну) роботу і з населенням, щоб було зрозуміло, чому саме так.

[info]maksymus

September 30 2009, 19:20:55 UTC 2 years ago

Це далеко не повний перелік пунктів, які зустрічаються в проектах. В цьому опитуванні ви, як представник жж-населення, можете висловити своє ставлення.

[info]iiiosoba

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]iiiosoba

September 30 2009, 20:54:41 UTC 2 years ago

Помилка в опитуванні

Помилка в опитуванні

"Букву й у запозичених словах майя, фойє, Фейєрбах та под.
більше не писати (мая, фоє, Феєрбах)
не треба змінювати норму
байдуже"


У правописі 2007 "майя, фойє, Фейєрбах", а пропонується якраз змінити на мая, фоє, Феєрбах.

[info]maksymus

October 1 2009, 03:42:54 UTC 2 years ago

Re: Помилка в опитуванні

Так і є: «Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.». Тому вибір «більше не писати» (змінити норму) та «не треба змінювати норму» (тобто, залишити як є).

[info]iiiosoba

2 years ago

[info]felis_melas

October 1 2009, 12:25:11 UTC 2 years ago

Господи, кому ще заманулося попиляти державних коштів на реформі правопису?
Поки галичани протягують реформу на свій лад "на всіх етерах", то східняки приймають регіональні "праграми развітія русскага язика". Чому б не розвивати існуюче, а не вигодувати якісь пертасування? Нема українських дитячих книжок, одні "Тореадори з Васюківки" перевидані нещодавно, коли в "етері" телебачення останній раз були українські мультики, скажімо, Дахна?
Можна скільки завгодно відбиватися від закидів "ви хочете спотворити мову, аби не було як у москалів", і виглядати правим. Та поки будемо боротися за "етер" під "лямпою", в той час розумники-москалі годуватимуть наших дітей своїми "русскімі Дабринямі" з міста Києва. Не кажучи вже про інших там Гаррі Поттерів.

[info]maksymus

October 1 2009, 12:34:55 UTC 2 years ago

Як бачите, нашу з вами думку поділяють далеко не всі.

[info]dan_8raun

2 years ago

[info]noddeat

October 1 2009, 14:11:12 UTC 2 years ago

реформа потрібна, але не радикальна: я за паралельні варіанти у більшості випадків.

>має включати всі загальні і власні назви іншомовного походження з літерою g, з грецизмами включно

немає варіанту «має включати загальні і власні назви іншомовного походження з тих мов, де «g» вимовляється як «ґ», а не «г» чи «х». І це не тільки грецька мова, а, наприклад, нідерландська (Van Gogh вимовляється приблизно як «Ван Хог»).

Те саме стосується дифтонгу «au» чи «ia».

подвійне «й» (майя і т.п.), звісно, можна сміливо викинути.

[info]maksymus

October 1 2009, 14:45:48 UTC 2 years ago

А от цікаво, як уявляєте паралельність вживання? Скажімо, вищенаведений приклад, коли ваші тексти у видавництві правитимуть, але всупереч тому вживанню, як подавали. Паралельність у чинній нормі нерідко призводить до такого.

[info]noddeat

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]maksymus

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]noddeat

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]sleepy16

October 1 2009, 17:53:43 UTC 2 years ago

я виявилася надзвичайно консервативною... не потрібно практично ніяких змін, ані паралельних варіантів. лише вживання літери ґ я привела б до ладу, хай вона лишається :)

коли ж мені було 16, була палкою прихильницею того самого уславленого шкільною програмою "нового правопису".

[info]wissenstein

October 6 2009, 21:23:58 UTC 2 years ago

Ще я ўважайу доцільним (але дуже важким) замінити використанньа йотованих літер на використанньа сполуки й + голосна або ь + голосна: Еспаньа, обйект, пройект, зілльа;
додати в алфавіт літеру дльа позначенньа африкати дж (запишемо йійі тут умовно йак D): бDола, дріжDi, Dузеппе Верді.
А в опитуванні не можу ўзяті участі, бо багато питань не мають мого варийанту відповіді.

[info]wissenstein

October 6 2009, 21:25:12 UTC 2 years ago

ўзяті ўзьати

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

[info]drundia

2 years ago

Create an Account
Forgot your login or password?
Facebook Twitter More login options
English • Español • Deutsch • Русский…