Максим (maksymus) wrote in ua_etymology,
Максим
maksymus
ua_etymology

Таємна лебійська мова

На зламі XIX-XX ст. українські фольклористи записали дуже незвичну таємну мову лебіїв (лірників, дідів), що вона ними зберігалася у таємниці від сторонніх. Як швидко виявилося — і це просто вразило дослідників — ця таємна мова була поширена на величезній території, від Галичини та Західного Поділля, аж до Могилева та Брянська. (А численні слова грецького походження можна знайти у мові російських офенів!) Це спільне арґо вживали гендлярі, шаповали, лірники, кобзарі, тобто всі більш-менш організовані жебрацькі корпорації. Фонетична і граматична основа збігалася з територією побутування, тобто сама таємна мова залежала від основного говору населення, серед якого жебракували її носії, поділяючись таким чином на діалекти. Загадкою залишається походження основного масиву лексики. Проте, можна помітити (О. Горбач), що часто вона складається з кількох частин: 1) вставка додаткового елементу до звичайних слів (всі — бівсі); 2) фонетичне деформування (каша — ашоха); 3) метафоричні та метонімні утворення (годинник — цибуля); 4) іншомовні запозичення (охвес — ό θεός — бог).

Деякі слова сьогодні відомі багатьом як блатні: лох (мужик), гальомий (великий !), хаза (хата).

СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ

Які будуть міркування щодо походження основного складу словника жебраків?


Кілька статей, що містять словники цієї загадкової мови:
Боржковский В. Лирники // Киевская старина. — 1889. — Т.26. — №9. — С.653-708.
Гнатюк В. Лірники // Етнографічний збірник. — 1896. — Т.2.
Николайчик Ф. Отголосок лирницкого языка (К статье Валериана Боржковского «Лирники») // Киевская старина. — 1890. — Т.29. — №4. — С.121-130.
Andrij Hornjatkevyč. The Secret Speech of Lirnyky and Kobzari Encoding a Life Style // Folklorica. — 2004. — Vol. IX. — No. 2. — P.32-54. (з розбором словника Горбача)
Лукашанец А. Г. Жарґон і арґо ў Беларусі.

Шукаю статті:
Горбач Олекса. Арґо українських лірників // Наукові записки Українського вільного університету. — 1957. — Т.1. — С.7-44.
Студинський Кирило. Лірники // Зоря. — Львів, 1894. — Т.11. — С.257-261; Т.12. — С.284-286; Т.14. — С.324-326; Т.15. — С.345; Т.16. — С.365-366; Т.17. — С.385-387; Т.18. — С.425-426.
Романов Е. Р. Белорусский сборник. Вып. 9. Опыт словаря условных языков Белоруссии: С параллелями великорусскими, малорусскими и польскими. Вильна, 1912.
Александровіч С. Кравецкі жарґон // Беларусь. 1946. № 5–6.
Tags: Арґо
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 35 comments