Максим (maksymus) wrote in ua_etymology,
Максим
maksymus
ua_etymology

Сороміцькі вірші у записах Шевченка

 
У робочих альбомах Тараса Шевченка (ua_kobzar) серед фольклорних записів знаходимо декілька народних куплетів на вічну тему з обсценною лексикою.



ЗАПИСИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ


текст

коментар


6
Соколе мій, чоловіче,
Третій півень кукуріче,
Чом ти мене не лоскочеш,
Бо я знаю, чого хочеш.

На святках в Яготині.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1839 — 1844 рр. (ІЛ, ф. 1, № 106, внутрішній бік верхньої обкладинки).
Подається за цим записом.
Дата в записі: «На святках в Яготині».
Датується за цією позначкою орієнтовно: між 25 грудня 1843 і 7 січня 1844 р., Яготин.
Яготин — містечко Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер місто, районний центр Київської області). Шевченко бував у Яготині в липні 1843 р., в період з жовтня 1843 по 10 січня 1844 та в 1859 р.




13
Шапувалко — чорна галко,
Шапувале-орле,
А хто мене на сім світі
Без тебе пригорне.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1845 р. (ІЛ, ф. 1, № 107, третя сторінка обкладинки).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі дати альбому № 107, орієнтовно: 1845 р.




17
Ой Улито, ой Улито,
В тебе поцька шовком шита —
На єбітьбі прошивалась,
Слізоньками умивалась.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 2).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується за місцем запису в альбомі — поряд з текстами, в яких згадується Переп’ять (Переп’ят), курган, досліджуваний влітку 1846 р. археологічною експедицією М. Д. Іванишева, до якої як художник був залучений Шевченко, орієнтовно: червень — липень 1846 р.




18
Балакучий балакучу
Вивів звечора на кручу,
Єбалися на горі
Аж до самої зорі.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 1 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.




19
В Переп’яті на валу
Єбалися помалу.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 2 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.




20
Ой єбались копачі
З Переп’яті ідучи.
Ой єбались на межі
Попсували [нрзб.].
Хоч карбованця й дали,
Зате ж уже й доп’яли.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 4).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.




21
В Переп’яті у ямі
Копали там хуями.




Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 4 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.




31
Ой швець коло мене,
Тебе їбуть, їбуть мене.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 34).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі шевченківської дати, проставленої після запису жартівливих пісень «Гиля-гиля, селезень...», «Ой пила, вихилила...», «Ой у саду, саду...», — «У Почаєві 1846 ок[тября] 20», орієнтовно: 20 жовтня 1846 р., Почаїв.




38
Чи не це ж тая кумася,
Що підтикалася?


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 1).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі початкової дати альбому, орієнтовно: 1846 р.
Цей запис Шевченко використав у поемі «Марина».




39
І в баби душа не з лопуцька,
Того хоче, чого й людська.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 1 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі початкової дати альбому, орієнтовно: 1846 р.
Варіант приказки опубліковано у виданні: Старосветский бандуриста. Кн. вторая. Малороссийские пословицы, поговорки и загадки / Собрал Николай Закревский. — М., 1860. — С. 215.




40
Полюбила москаля
Та ще й зуби вискаля.
А я кажу: бицю-бицю,
А він мене за спідницю.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 1 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі початкової дати альбому, орієнтовно: 1846 р.




46
Ой піду я до церковці
Та й стану в преділку.
Ой гляну я раз на Бога,
А тричі на дівку.


Джерело тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 36 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі початкової дати альбому, орієнтовно: 1846 р.


В альбомі Лазаревських (ІЛ, ф. 1, № 66, с 98) є запис цього тексту, доповнений ще однією строфою:

Ой піду я до церковки
Богу не молюся —
Все стою я да дивлюся,
Де мила Ганнуся?



52
Та спасибі батькові,
Та спасибі матері,
Що нас добули.
Як нас добували,
Жито розсипали
Вночі на печі.


Джерело тексту: запис в альбомі Шевченка 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 47).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі особливостей почерку, орієнтовно: 1847 — 1850 рр.
Текст запису ввійшов до поеми «Титарівна».




58
Таточко з мамкою
Скрипають лавкою,
Діточки в запічку:
Годі вам, таточку.


Джерела тексту: запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 33); запис Шевченка в альбомі Лазаревських (ІЛ, ф. 1, № 66, с. 225); автограф у листі до М. С Щепкіна від 4 січня 1858 р. (ІЛ, ф. 1, № 88, с 15 зв.).
Подається за записом в альбомі Шевченка.
Автограф не датований.
Датується на підставі особливостей почерку та місця запису в альбомі Лазаревських — на одній сторінці із записом рукою Ф. М. Лазаревського чотиривірша «Что напишу я в книжке вашей?», датованим «13 марта 1850 г. Гурьев», орієнтовно: початок 1850 р.




64
Через греблю Микитину
Ведуть Варку підтикану.
Кричить Варка, репетує,
Ніхто її не рятує.

Через греблю Шевчину
Ведуть Варку Репчину.
Кричить вона, репетує,
Ніхто її не рятує.


Джерело тексту: першодрук у журналі «Русский библиофил» (1914. — № 1. — С. 11) у статті П. Зайцева «Новое о Шевченке».
Подається за першодруком, де текст не датовано.
Датується часом перебування Шевченка в селі Кирилівці під час третьої подорожі в Україну, орієнтовно: середина червня 1859 р., с. Кирилівка.
Запис зроблено в альбомі Шевченка 1858 — 1859 рр., який повністю не зберігся. П. Зайцев зазначає, що перші чотири рядки пісні записані рукою Шевченка. На думку П. Зайцева, пісня складена селянами с Кирилівки, а «гребля Микитина», «гребля Шевчина» — це гребля Микити Григоровича Шевченка.
Повніший варіант пісні з такою ж назвою і дослівним збігом першої строфи опубліковано в збірнику «Танцювальні пісні» із серії «Українська народна творчість» (К., 1970. — С 559).




Примітка. Подається за виданням: Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 5. — С. 257-280; С. 440-471.
Переважна більшість наведених записів була опублікована раніше у збірці Бандурка: Українські сороміцькі пісні. — К., 2001. — С. 68-71.



Див. також обговорення хуй


 
Tags: Табу
Subscribe

Recent Posts from This Community

  • Дослідження сприйняття неофемінативів

    Фемінативи (фемінітиви) «за» і «проти». Новітні фемінні інновації привертають увагу, мають прихильників і противників. Запропоноване опитування має…

  • Противники нової редакції правопису

    Консерватори мови шукають однодумців. Запрошую до fb-спільноти « Проти правопису — 2019». Долучайтесь до обговорення.

  • Дослідження — Е чи Є

    В українській літературній мові в іншомовних словах після голосних звук [е] звичайно передається літерою Е, а звуки [jе] — літерою Є. Проте це…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 24 comments

Recent Posts from This Community

  • Дослідження сприйняття неофемінативів

    Фемінативи (фемінітиви) «за» і «проти». Новітні фемінні інновації привертають увагу, мають прихильників і противників. Запропоноване опитування має…

  • Противники нової редакції правопису

    Консерватори мови шукають однодумців. Запрошую до fb-спільноти « Проти правопису — 2019». Долучайтесь до обговорення.

  • Дослідження — Е чи Є

    В українській літературній мові в іншомовних словах після голосних звук [е] звичайно передається літерою Е, а звуки [jе] — літерою Є. Проте це…